Максим МАЛЫШЕВ: «Заря не боится никого»

Молодий хавбек «Зорі» розповів «Футболу 24» про закономірну перемогу над «Шахтарем», наполеонівські плани команди Вернидуба і своє бажання зіграти у Лізі чемпіонів.

«Наберіть мене через годинку. Я щойно з тренування», - дещо втомлений голос 21-річного Максима Малишева не залишав сумнівів у тому, що футболіст зазнав чималого фізичного навантаження. Приблизно через шістдесят хвилин: «Інтерв’ю? А скільки у вас запитань?» - «Десь п’ятнадцять» - «Багато. Скоротити не вдасться?» У підсумку, автор цих рядків запитав навіть більше, ніж планував. При цьому, ми вклалися у якихось 12 хвилин.

Талановитий півзахисник «Зорі» виявився скромним і дуже самокритичним співрозмовником. Малишев не приховує хвилювання, обговорюючи війну. Розкривається, коли мова заходить про «Зорю» чи молодіжну збірну України. А ось суто про себе – відмовчується.

- Максиме, перед тим, як взяти зимову паузу, вашій команді належить зіграти у чемпіонаті із «Металістом», місце якого у топ-квартеті ви зараз і посідаєте. Чи готова «Зоря» до нових, значно складніших турнірних викликів?
- Звичайно, що готова, чому ні? У нас хороша команда, кваліфікований амбіційний тренер, тому можливо все.

- Конкуренцію «Зорі» за путівку в єврокубки складуть одразу шість клубів. Кого з них побоюєтеся найбільше?
- Це нормальна ситуація. Всі команди йдуть рівно. «Зоря» не боїться нікого, ми дивимося на свою гру. В кожному матчі налаштовуємося на перемогу.

- А ось вболівальники «Зорі» побоюються, що весною не впізнають свою команду, адже зараз рядом гравців цікавляться більш імениті клуби. Зокрема – «Шахтар». Зокрема – вами…
- Час покаже. Побачимо, як буде.

- Запитаю прямо: ви б хотіли повернутися у «Шахтар», щоб із другої спроби довести усім, чого варті?
- Звичайно, хотілося б. Напевно… Не буду кривити душею: хотілося б спробувати свої сили у топ-команді чемпіонату України, зіграти в Лізі чемпіонів. Було б цікаво перевірити себе – на що здатний.

- У цьому сезоні ви забили єдиний і переможний гол у ворота «гірників». Можливо, потім була розмова із Містером, або ж іншими представниками «Шахтаря»?
- Ні, ніяких розмов не було.

- У «Шахтарі» залишилися друзі?
- Так. Це, насамперед, Іван Ордець. З ним ми грали разом. Хто ще… Є там пару хлопців, з якими знаємося із  молодіжних команд.

- Нещодавно ви втратили можливість поїхати на молодіжне Євро-2015. Наскільки це був болючий удар?
- Звичайно, образливо і прикро, що ми не пробилися на чемпіонат Європи. Дуже хотілося цього, команда довго йшла до мети. Але життя триває. Будуть нові виклики і цікаві етапи кар’єри. Потрібно рухатися далі.  Німці, варто сказати, постали дуже хорошою командою. Ми відчули, що це одна з найкращих молодіжних збірних світу.

- Багато гравців «Зорі» були нещодавно запрошені Михайлом Фоменком у головну команду країни. Якщо ви наступного року гратимете не гірше, ніж цьогоріч, то виклик від Фоменка надійде і вам. Вірите в це?
- Потрібно грати не тільки не гірше, а навіть ще краще (Сміється). Варто працювати над собою, тоді і виклик, сподіваюся, не забариться. Що саме потрібно вдосконалити? Та багато є компонентів, які належить в собі розвивати. Не можу виділити щось конкретно. Я – молодий хлопець, тому багато чого не вмію.

- З юних років вам довіряли капітанську пов’язку – у «Шахтарі-3», молодіжній команді «гірників». Чому, як гадаєте?
- Навіть не знаю, що вам сказати. Важко це коментувати. Просто хлопці, які голосували, мені довіряли, от і все. Було дуже приємно відчувати їх довіру. Під час ігор різні були моменти, але я партнерам ніколи не роздавав «на горіхи». Навіщо «наїжджати», якщо всі ми – люди? А людям властиво помилятися.

- Ви народилися в Донецьку, а граєте за луганську команду. Тому – банальне, але, на жаль, актуальне запитання: що думаєте про війну на Сході?
- Мені неприємно. Хоча «неприємно» - це не зовсім правильне слово, воно не передає всієї суті. Це – горе. Гинуть мирні люди, дуже їх шкода. Боляче дивитись на те, що відбувається. Хочеться, щоб війна закінчилася якомога скоріше і на Сході настав мир. Щодня дивитися у новинах, як там вбивають… Стає дуже погано. У мене ж там багато родичів і друзів.

- Війна змінила ваше ставлення до росіян?
- Без коментарів!

- Як думаєте, коли «Зоря» зможе повернутися додому, зважаючи на зруйновану інфраструктуру і політичні реалії?
- Це складне запитання. Думаю, як тільки, то одразу. Це все ж таки Луганськ – це наш дім, ми там стільки зіграли, всі наші вболівальники там…  Хочеться повернутися, як тільки трапиться перша нагода, щоб тішити їх нашою грою.

- Чи бувають дні, коли після перегляду новин із фронту вам зовсім не до футболу?
- Ні, такого за собою не помічав. Футбол – моя улюблена справа. Отримую від неї задоволення. Гра допомагає мені відволіктися від проблем. Обдумую зіграні матчі, прокручую  подумки окремі епізоди.

- Назвіть три найбільш пам’ятні матчі, зіграні вами…
- Насамперед я б виділив матч із «Шахтарем», бо «Зорі» тривалий час не вдавалося перемогти «гірників». Перед грою, пригадую, ми всі горіли єдиним бажанням – переписати історію. В підсумку, відіграли дуже злагоджено, виконавши установку тренера. Перемогли не лише за результатом, але й по грі. Пам’ятним також було протистояння із «Феєнордом». «Зоря» отримала гарний досвід. Ну а третій матч у цьому списку виділити важко. Справа в тому, що ми дуже багато поєдинків провели на стабільно високому рівні, у нас не траплялося перепадів. Всі матчі по-своєму були важливими і відповідальними.

- Які нефутбольні інтереси в Максима Малишева?
- Кіно можу переглянути. З друзями поспілкуватися. Словом, звичайне у мене життя.

- А нічні клуби, красиві дівчата, швидкі автівки? Що з цього вам близьке?
- Можна, я не буду відповідати на це запитання? (Сміється).

- Очікуєте  зимових канікул?
- Так, відпустка вже спланована. Поїду з товаришами в теплі краї.

- Нещодавно читав про екстремальний відпочинок Дмитра Михайленка. Одного разу його із дружиною віднесло течією в Індійський океан – ледь врятувалися. З вами траплялося щось подібне?
- На щастя, від екстремальних ситуацій Бог милував. Завжди відпочинок проходив спокійно, без ексцесів. Вдавалося повністю відновити сили і благополучно повернутися у розташування клубу.

Олег БАБІЙ, «Футбол 24»