Богдан БУТКО: «Ждал от Ворсклы большего»

— Богдане, з яким настроєм «Іллічівець» підходить до матчу-відповіді в Кубку України з полтавською «Ворсклою»?
— До цієї зустрічі ми підходимо доволі впевнено й, можу вас запевнити, в бойовому настрої. Наш колектив має сильне бажання відігратися за мінімальну поразку в першій зустрічі та пройти до наступного раунду турніру. Ось, власне, такі нині настрої панують у нашій команді. Окремо також хочеться зауважити, що обстановка в нашій країні зараз не найкраща, але це наша робота, а тому нам потрібно завжди із хорошим настроєм підходити до кожного двобою.

— Напевне, кадрове питання для вашої команди зараз стоїть на першому місці. Чи є із цим певні проблеми напередодні гри в Полтаві?
— Скажу відверто: так, зараз багато змін у нашому складі. Наш тренер постійно шукає різноманітні варіанти зі складом, тому навіть невідомо, хто саме гратиме проти «Ворскли». Складно сказати, яким буде стартовий склад у звітній зустрічі проти команди Василя Сачка.

— Але навіть у такій непростій ситуації «Іллічівцю» до снаги відіграти різницю в один м’яч?
— Думаю, що так. Попри ті великі проблеми, які має наша команда, якщо правильно виконувати всі тактичні задуми нашого головного тренера й тримати ігрову дисципліну, я переконаний, нам цілком можливо досягти потрібного результату у середу.

— Ви згадали про ситуацію в Україні. Скажіть, чи позначаються ось ці постійні переїзди вашої команди з міста в місто?
— Звичайно, причому дуже сильно. Постійні переїзди дуже серйозно нас «вимотують», адже уявіть, ви постійно їздите лише автобусом, тим паче, що ми граємо нинішній сезон, по суті, тільки на виїзді. Я думаю, ви мене розумієте, про що я кажу, тому що ми фактично не відчуваємо підтримки рідних трибун. Із цим справді доволі проблематично. Усі чудово розуміють, що пересуватись автобусом — це далеко не те саме, що подорожувати літаком. До того ж, на відновлення після гри в гравців значно менше часу, а це ледь не найголовніше для футболіста.

— Постійні перевірки документів…
— Так-так. Чесно кажучи, ця ситуація в регіоні вже просто набридла. Але, що ми можемо вдіяти? Робота є робота.

— Богдане, чим вам особисто запам’яталася «Ворскла» в першій кубковій грі?
— Щиро кажучи, я очікував більшого. Як ви знаєте, я тоді не грав, але вважаю, що наша команда провела ту зустріч достойніше — ми грали на рівних із полтавчанами. Як на мене, то поразка в тій грі є незаслуженою для нашого колективу.

— Що Микола Павлов говорить футболістам щодо «Ворскли»? Чим ця команда небезпечна для вас?
— У нас завтра (мається на увазі — в понеділок, а інтерв’ю відбувалось у неділю. — В. Б.) теоретичне заняття, на якому будемо детально розбирати нашого суперника. Тому поки що якихось особливих розмов не було. Із іншого боку, ми прекрасно знаємо «Ворсклу», адже постійно граємо проти команди Василя Сачка. У них є стабільний склад, який майже ніколи не змінюється. Тому можна сказати, що «все, як на долоні». Усі прекрасно розуміємо, що вони дуже хороша команда.

— Думаю, що в плані мотивації та морально-вольових якостей Микола Павлов якнайкраще вміє налаштовувати своїх підопічних…
— Звичайно, він завжди у цьому плані вміє налаштовувати нас відповідним чином.

— Хотів ще ось чим поцікавитися: ви недавно повернулись, як кажуть, «у гру». У вас була травма? Чи можете якось прояснити цю ситуацію?
— Так, була травма, але перед цим я хворів, а тому приймав антибіотики. Після цього, напевне, організм був ослаблений, я вийшов і отримав травму, можливо, на тлі вживання пігулок. Саме тому я й вибув майже на півтора місяця.

— Просто ходили чутки, що ви були відсутні за сімейними обставинами…
— Ні, в мене була травма, але перед цим у мене просто була хвороба. Потім, як уже сказав, вийшов на поле та «зламався», через що й вибув на такий тривалий термін.

— Як нині почуваєтеся? Уже все гаразд?
— Так, вже все добре, я готовий до гри на 100 відсотків, жодних проб­лем немає.

УФ