Травневий парад під прапорами Дніпра

Уперше в суверенній історії цього виду спорту золоті медалі здобули дівчата «Дніпра», які в серії до двох перемог перевершили торішнього чемпіона — «Козачку-ЗАлК». Столичний «ТІМ-СКУФ» повторив «бронзовий» результат.

Напередодні першого матчу за звання чемпіона України наставник «Дніпра» Кирило Большаков у експрес-інтерв'ю кореспондентові 9-го телевізійного каналу Дніпропетровська сказав:

— Якщо мене запитують, чи спробує наша команда стати чемпіоном, я переводжу тему в іншу площину: нехай «Козачка» спробує утримати свій титул! Сьогодні ми не слабкіші за опоненток. Звичайно, вони психологічно міцніші. Та чимало залежатиме від того, чи зуміє «Дніпро» рівно, без зривів, провести вже перший поєдинок. Наше завдання — уникнути провалів, які траплялися в кількох іграх, у тому числі й в останніх відрізках матчів у Запоріжжі.

Хоч як дивно, саме брак психологічної стійкості, про яку згадував наставник суперниць «Козачки-ЗАлК», завадив запоріжанкам довести до переможного фінішу зустріч, у якій вони на 27-й хвилині вели в рахунку з різницею в 12 очок. На думку головного тренера запоріжанок Юрія Велігури, на діях його підопічних позначилося те, що не пішла гра в одного з лідерів команди Наталії Сильянової, прикрих помилок припускалися Олена Жержерунова й Наталія Ісаченко. Начебто непогано розпочала матч Олена Фенько, але кураж не впіймала. Спроба ж ввести в гру Марину Хабарову і Тетяну Шаблінську призвела до втрати швидкісного компоненту. Єдина, до кого у наставника команди немає претензій, — Світлана Козаченко, яка була не тільки найвлучнішою, а й вправно підбирала м'яч — 9 разів.
А що ж гості? Вони зробили ставку на високотехнічні індивідуальні дії двох Юлій — Кошляк і Яхіної, прицільні трьохочкові кидки Ганни Покойової, бомбардирські здібності лідера команди Вікторії Сообцокової, яка свого часу виступала за «Козачку», тож добре знає вади у грі її ветеранів. І хоча на початку заключної чверті п'ятий фол отримала Юлія Кошляк, навіть втративши одного з ключових гравців, дніпропетровські баскетболістки виграли цей період з перевагою в 12 (!) пунктів.

Майже за схожим сценарієм проходив матч-відповідь. На початку другої чверті «Дніпро» поступався 9 очками, але спромігся не тільки встановити рівновагу, а й вийти вперед. Щоправда, зусиллями Наталії Сильянової та Марини Хабарової гостям удалося наздогнати суперниць, а за чотири хвилини до фінальної сирени вони навіть вели в рахунку (66:64).

Проте в кінцівці зустрічі нерви виявилися міцнішими в їхніх суперниць.
— Який же фактор виявився вирішальним у двохматчевому
протистоянні «Козачки-ЗАлК», яка неподільно володіла чемпіонським титулом шість сезонів поспіль, і командою, котра вперше завоювала це звання? — поцікавився я в Кирила Большакова вже після першої зустрічі.

— Відповідь на це запитання я дам після другого матчу, — пообіцяв він, і свого слова дотримав. — Ми дуже багато працювали під час міжсезоння. Можна сказати, провели каторжну роботу. Адже, якщо тверезо оцінювати майстерність гравців обох команд, то тут «Козачка» має деяку перевагу. Тому єдиними нашими козирями могли бути функціональна підготовка й організація гри, на що ми зробили наголос уже в домашніх зустрічах регулярного чемпіонату. У матчах-відповідях у Запоріжжі ми приховали цю систему, а до фіналу плей-офф готували її. Отже, в обох іграх спрацював один і той же фактор, і проходили вони за однаковим сценарієм.

— З ним ви плануєте виступити й на європейській арені?
— Ні. Маючи в якості підґрунтя тільки фізпідготовку, можна
займатися лише легкою атлетикою. А в баскетболі потрібні відповідні виконавці та неабияка майстерність.

..Під час отримання золотих нагород новоспечені чемпіонки не приховували позитивних емоцій, що їх переповнювали. Рікою лилося шампанське... Запоріжанок «срібло» не дуже радувало — вони були сумними, а в декого на очах навіть з'явилися сльози розчарування. Цікаво, про що зараз розмірковують наставники команди?

Юрій Велігура.
— Звичайно, поздоровляю переможниць. Але кому потрібні такі перемоги? За рівної гри арбітри віддали нашим суперницям близько десяти м'ячів, які уходили за межі майданчика від їхніх рук і... ніг. Будь-який наш прохід карався фолом, а гравцям «Дніпра», аби «заробити» фол, треба було руки відривати баскетболісткам «Козачки». Пригадайте, як у другому періоді Покойова двічі порушувала правила, намагаючись зупинити прохід Ісаченко, а суддівський свисток мовчав. Коли ж порушення сталося втретє, арбітр дав свисток, але запізно: Ісаченко відповіла навмисним фолом. У наш бік призначаються штрафні кидки, до того ж м'яч залишається у «Дніпра»... Або Бойко знімає м'яч, та ж Покойова ззаду її тримає, суддя стоїть поруч — і ніякої реакції.

Григорій Вуль, виконавчий директор БК «Козачка-ЗАлК».
— Я поздоровляю гравців «Дніпра», але, гадаю, справжню насолоду можуть принести лише перемоги, здобуті в чесній боротьбі. Треба, щоб ФБУ звернула увагу на жіночий баскетбол. Нині в Україні є три конкурентоспроможні команди, і недоречно, щоб в їхні стосунки втручалося суддівство, як це робить Сергій Ніколащенко. Мушу зробити припущення, що такий арбітраж добряче оплачується. Подібні матчі мають обслуговувати найкращі вітчизняні арбітри, не вражені корупцією.
 
Неоднозначно було сприйняте повідомлення державного тренера України з баскетболу Валерія Лапшинова щодо визначення найкращих гравців сезону. Чемпіон країни в цьому квартеті представлений нападаючою Вікторією Сообцоковою, «Козачка-ЗАлК» — центровою Оленою Жержеруновою, а столичний «ТІМ-СКУФ», що став володарем бронзових нагород — одразу двома баскетболістками — захисником Інною Єгоровою та найкращим гравцем чемпіонату Оленою Савіною.

Аркадій КОПЕЛІОВИЧ,  «Спортивна газета»