Мартин БОГАТИНОВ: «Дедышин то проигнорирует, то обманет»

«Македонія більше готуватиметься до України, ніж до Люксембурга»

— Мартіне, чому вас не викликали на чергову серію матчів збірної? На першій грі кваліфікації з Іспанією ваше прізвище було в заявці.
— Так склалася ситуація. Тренер воротарів збірної зателефонував мені, повідавши, що цього разу я відпочиватиму. Тобто на мене далі розраховують, але вирішили, що потрібно дати шанс іншим. Шкода, звичайно, адже хотів повернутися до України. Сподіваюся, що після цієї паузи мене знову викликатимуть. Подивитися поєдинок із трибун? Я не проти, просто все залежатиме від можливостей і часу. Якщо в моєму клубі, «Ермісі», отримаю кілька днів відпочинку, то обов’язково поїду до Львова, до вболівальників, які мене підтримували три роки.

— Припускаю, що македонці радше думають про виїзд в Україну, ніж першу домашню зустріч із люксембуржцями.
— Так, команда більше готуватиметься до України, ніж до Люксембурга. Після невдалого старту в кваліфікації всі чекають лише перемоги від наступної гри з Люксембургом. Відтак думки переважно пов’язані з важким матчем із фаворитами групи, українцями, — значно сильнішим і класнішим суперником, де виступають кваліфіковані виконавці. Маємо надію, що нам удасться принаймні не програти. Повторю, це буде дуже складно та цікаво, особливо у Львові, в якому вміють підтримувати господарів. Упевнений, що там буде класна атмосфера.

— Востаннє македонці перемагали в березні. Це тисне на національну дружину?
— Авжеж. Але такий футбол: усі сподіваються на максимальний результат. Попри всю складність, потрібно принаймні боротися за очки. Україна для мене — близька країна, проте я граю за головну команду Македонії, тож, очевидно, за кого більше хвилюватимуся. Нехай виграє той, хто буде сильнішим.

— Маючи за плечима виступи в українському чемпіонаті, розкажіть, чим контрастує на його тлі македонський футбол?
— Складне запитання, адже виклик на гру з іспанцями для мене — перший за останній рік. Наразі головну команду очолює новий тренер Божко Джуровскі, котрий має власну думку, ставить свою гру. Помітно, що він вимагає від підопічних грати в атакувальний футбол, а не оборонятися. Як розумієте, з Іспанією не вийшло виконати тренерський задум. Отож, на мою думку, з люксембуржцями та українцями моя збірна далі намагатиметься грати атакувально.

— У нинішній збірній Македонії є троє екс-«українців»: ви, Шиков і Яхович. Наставник не намагався використати вашу практику виступів в українській першості?
— Так, така тема порушувалася після зустрічі з іспанцями, адже ми на собі відчули рівень вашого футболу, проти більшості збірників грали в чемпіонаті. Більше, думаю, це допоможе самим гравцям Шикову та Яховичу, котрі не із чуток знають, як протидіяти українцям.

— Після матчу рідної збірної, чи вболіватимете за Україну в білоруському поєдинку?
— Чесно кажучи, завжди стежу за тим, як грає ваша національна збірна та ваші клуби (в прем’єр-лізі чи в єврокубках). Зізнаюся, спочатку вболіватиму за своїх у грі Македонія — Люксембург, а потім уже стану й патріотом України в матчі з білорусами.

«Про Дедишина не хочу говорити»

— Після того, як «Карпати» були позбавлені залікових пунктів, із вами хтось контактував із львівського ФК?
— Ні. Останнім часом узагалі ніхто не телефонував: ні мені, ні моїм адвокатам, ні агентам. Поясню потребу в останніх: я ж не можу займатися своїми контрактними справами та грати в футбол. Чесно, мені дуже прикро, що так сталось, а з львів’ян зняли три очки. Якби зі мною розрахувалися, до цього би не дійшло. Уважаю, що обом сторонам так було би краще. Шкода, що ми з «Карпатами» пішли цією стежкою. Од мене тепер нічого не залежить, адже я й так чекав до останнього моменту. Потрібно завершити це все по-доброму, але як воно буде, мені не відомо.

— Отож іще вірите, що зарплатня повернеться?
— Кошти мають повернутися. Адже я мешкав у Львові, працював у клубі, тому заслужив, аби зі мною розрахувались. Інше питання: коле це відбудеться? Зараз чи завтра, або взагалі за рік-другий. Одне точно знаю — правда на моєму боці.

— Усіма справами в клубі займається генеральний директор пан Дедишин. Що скажете про нього?
— Якщо бути щирим, то про Дедишина не хочу говорити.

— Не було спроб зв’язатися з власником ФК Петром Димінським?
— Зрозумійте, коли я приїжджав в Україну, коли займалися моїм контрактом, то підписував його саме Дедишин. За тих три роки перебування в команді максимум двічі розмовляв із паном Димінським. Дійти до нього дуже складно. Та й, думаю, що це не його справи, адже всіма конт­рактами займається Ігор Михайлович. А з останнім дуже тяжко спілкуватися, коли розмова стосується моєї зарплатні: то проігнорує, то обдурить, що завтра все буде. Я чекав, скільки міг, а підсумок моїх подальших дій вам відомий. Тепер же чекаю, щоби всі фінансові питання зі мною нарешті владнали.

— Попри все, спогади про ці виступи у вас залишилися не настільки негативними?
— Звичайно. У «Карпатах» пройшов хороший період моєї кар’єри. Спочатку все було взагалі добре, лише останні місяці наклали свій негативний слід. В Україні гарні міста та хороші люди, тому маю багато знайомих і друзів у Львові. Уже неодноразово говорив, що Україна — мій другий дім після Македонії. Шкода, що все так швидко завершилось. Утім, скажу, що позитив значно переважав над неприємними подіями.

— Чи була можливість залишитися в українському футболі?
— Так, на моїх представників виходив один клуб, але не називатиму його. Коли завершувався договір із «Карпатами», а нас вигнали тренуватися на стадіон «Прогрес» замість закордонного виїзного збору, до мене була серйозна зацікавленість. Утім, у мене ще не було документів, тому не вдалося домовитись.

— Якщо надійде пропозиція з України, чи розглянете її? Чи миттєво відкинете через ситуацію на сході?
— Якби була можливість повернутися до української прем’єр-ліги, чесно скажу, довго не думав би, а зразу би погодився. Знаю про ситуацію на сході, проте маю надію, що найближчим часом усе завершиться.

ukrfootball.ua