Пожинати чужі плоди, як свої

Як відомо, 18-ого квітня у валлійському Кардіффі Україна та Польща здобули право на проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Нашою спільною радістю та великим шансом для країни вже поділились всі на чолі з Президентом України, хто практично доклався до перемоги в тендері УЄФА. Однак, схоже, до цієї знаменної для нас події починають, як кажуть, «примазуватися» люди із сумнівною репутацією, на зразок екс-голови Федерації футболу Львівської області Ярослава Грися. Адже як іще можна трактувати його коментарі деяким телевізійним каналам стосовно цього. Очевидно, в пана Грися стало нормою після завершення та перемоги, в якійсь знаменній події, до якої він не мав жодного стосунку, коментувати її на свою користь.

Футбольна Львівщина ще не забула позиції Ярослава Грися щодо відзначення дати 14 липня 1894 року як початку літопису українського футболу. Ще 14 років тому ФК «Карпати» (Львів) зробив спробу відзначити сторіччя вітчизняного футболу на всеукраїнському рівні, звернувшись з відкритим листом до всіх футбольних клубів України, Президента України та міністра з питань молоді та спорту. Тоді серед прихильників цієї ідеї пана Грися не було. Напередодні 105-річчя ініціативна група вдруге та вдало спробувала переконати футбольну громадськість країни про необхідність вести відлік українського футболу від матчу львівського «Сокола» з командою Кракова. І тоді голосу Ярослава Антоновича на жодній із трьох нарад щодо витоків українського футболу, які організувала ФФУ, як і на виконкомі Федерації футболу України 3 липня 1999 року, де ухвалювали це історичне рішення, ніхто не почув.

На початку 2004 року, коли спортивний клуб «Сокіл» (Львів), продовжувач традицій першої футбольної команди на теренах нашої держави, зініціював створення оргкомітету з відзначення 110-річчя українського футболу, спорудження пам’ятного знаку «Львів – батьківщина українського футболу» та громадські слухання щодо визначення місця для встановлення цього пам’ятного знаку, а Федерація футболу України як подяку Львівщині з цієї ж нагоди вирішила провести у Львові відбірковий матч Чемпіонату світу між національними збірними України та Грузії, вся футбольна громадськість дізнається, що Грисьо – серед перших прихильників ювілею українського футболу та заявляє, що це його заслуга! А як відомство Грися організувало продаж квитків на матч Україна – Грузія, вболівальники й досі згадують із жахом, адже квитки можна було придбати за завищеними цінами біля стіни обласної федерації або на … львівських базарах.

Пригрівся у променях слави пан Грисьо і після помаранчевої революції. Не залишались осторонь цих подій, опублікувавши відкриті листи, Івано-Франківська обласна федерація футболу, Федерація футболу міста Києва, інші спортивні структури, серед яких, нажаль, не було Львівської обласної федерації футболу. І раптом вже після завершення та логічної розв’язки тих подій у перерві одного з домашніх поєдинків львівських «Карпат» член СДПУ(о) Ярослав Грисьо заявляє, що він був прихильником Майдану. Сміх та й годі.

Краще Ярослав Антонович розповів би про те, як він сам за низьку суддівську кваліфікацію отримував дискваліфікації, чи про сімейних підряд, коли його синів призначають обслуговувати ключові ігри, не даючи шансів справді талановитим арбітрам. Чи про його пасивну позицію під час так і не зіграного матчу «Карпати» - «Металіст», де, на відміну від нього, його колега з харківської обласної федерації відверто лобіював інтереси команди своєї області. І не дивно, що керівництво ФК «Карпати» заявило про доцільність перебування на посаді такого керманича обласного футболу.

Львівські вболівальники ще не забули й того, як зникали з футбольної карти України одна за одною команди майстрів нашої області, а з обласного чемпіонату – команди райцентрів. Торік Ярослав Грисьо провів збори тренерів і суддів, на яких заборонив арбітрам і гравцям, заявленим для участі в обласних змаганнях, водночас захищати кольори клубів, які беруть участь у першості міста Львова. Тим самим друге коло чемпіонату міста Лева, яка навесні мали провести Асоціації футболу Львова та Львівської області, було зірвано. Від Асоціації футболу міста Львова відібрали право проводити дитячо-юнацьку першість міста. А в міських та юнацьких змаганнях брала участь велика кількість студентів вищих навчальних закладів Львова. А нині нелегітимний за рішеннями судів різних інстанцій голова Львівської обласної федерації Ярослав Грисьо й надалі керує львівським футболом, хоча на останньому засіданні створеної при Львівській облдержадміністрації координаційної ради з питань реалізації та розвитку футболу на Львівщині, членом якої є я і, яка визнала виконання державної «Цільової комплексної програми розвитку футболу у Львівській області на 2003-2008 рр.» незадовільною, за присутності голови виконавчої дирекції Євро-2012 Івана Федоренка ухвалили рішення, що обов’язки голови Львівської обласної федерації, задля усунення конфліктного протистояння, яке склалося у львівському футболі перед проведенням чергового звітно-виборного конгресу Федерації футболу Львівської області у грудні 2007 року, з правом першого підпису виконуватимуть Йосип Фалес чи Богдан Карп’як. Останній, до речі, й підписав угоду з управлінням із питань фізичної культури та спорту Львівської облдержадміністрації для проведення обласних змагань з футболу 2007 року.

В’ячеслав Чекас, президент Асоціації
студентського футболу Львівської області