Максим МАЛЫШЕВ: «Герой - это громко сказано»

Полузащитник «Зари» подвел итог матча против донецкого «Шахтера» (1:0)

23 сентября 2014, 18:56 | Обновлено 23 сентября 2014, 18:57

1312

Максим МАЛЫШЕВ: «Герой - это громко сказано»

— Максиме, у вас, як у вихованця «Шахтаря», була особлива мотивація? Мабуть, хотіли довести, що заслуговуєте виступати у складі донеччан?

— Була звичайна мотивація — як на поєдинок із дуже сильним суперником. Ми так само налаштовувалися й на гру з «Динамо». Прагнули показати свої найкращі якості. А передусім, принести користь своїй теперішній команді.

Узагалі, вийшов трохи несподіваний результат. Але ми серйозно налаштовувалися на гру, хотіли показати хороший футбол і відібрати очки у чемпіона. Думаю, ми не залишили глядачів байдужими, тож радий, що, в підсумку, досягли максимального результату.

— Саме вам вдалося забити переможний м’яч. Отож можна вважати вас героєм зустрічі?

— Герой — це голосно сказано. Виграла вся команда. Ми всі старалися не поступатися в єдиноборствах, боролися за кожен м’яч і віддали всі сили заради результату. Цей гол дуже важливий для нашого колективу, повинен ще більше додати віри у свої сили. Хочу подякувати всім, хто вітав мене після матчу за влучний удар. Було дуже приємно.

— Водночас команді вдалося зберегти свої ворота «на замку». Скажіть, а на тренуваннях так само тяжко забити вашому голкіперу Микиті Шевченку?

— Шевченко справді дуже сильний голкіпер. І на тренуваннях, і в матчах він дуже нам допомагає.

— Який у вас був план на гру? Діяти на контратаках?

— Юрій Миколайович дав установку зустрічати суперників на дальніх підступах, не давати їм вільно почуватися на полі. Також важливо було шукати вільні зони. Зрозуміло, що тренер попросив повністю віддаватися на полі.

— Після матчу Юрій Вернидуб підкреслив, що ви та Пилип Будківський так наполегливо працюєте, що вас можна сміливо викликати в табір нашої національної збірної. Мабуть, для вас це поки мрія?

— Приємно таке чути від Юрія Миколайовича. Але все вирішує головний тренер збірної. Якщо Михайло Іванович Фоменко вирішить мене запросити, буду на сьомому небі від щастя, адже справді, це моя заповітна мрія. Час покаже.

— Перемога над «Шахтарем» показала, що втрата Данило, Тоні Шунича, Янніка Болі — в минулому, чи це, як і раніше, позначається на колективі?

— Без сумніву, це — кваліфіковані футболісти, але нам треба рухатися вперед. Думаю, гра з донеччанами показала, що ми на правильному шляху.

— Ви зараз змінили місце проживання. Наскільки комфортно вам у Запоріжжі?

— Через небезпечну ситуацію в Луганську ми просто вимушені перебратися в інше місто. Але особисто я нормально почуваюся в Запоріжжі. Приємне місто, привітні люди, й у плані роботи немає жодних проблем. Головне, що там спокійно, тож ми можемо повністю сконцентруватися на футболі.

Украинский футбол