Александр СЫТНИК: «Рад, что забил Металлургу»

Нападающий «Олимпика» - о матче против донецкого «Металлурга»

17 сентября 2014, 13:53 | Обновлено 03 октября 2024, 18:52

630

Александр СЫТНИК: «Рад, что забил Металлургу»

Враженнями від поєдинку «Олімпіка» з донецьким «Металургом» поділився форвард «олімпійців».

— Олександре, «Олімпік» переміг за рахунок більшого бажання?

— Ми перевершили «металургів» у цьому компоненті. Хоча на одному бажанні, як кажуть, далеко не заїдеш. Потрібна правильна тактика та, природно, відповідна виконавська майстерність. Ми намагалися не відступати від плану на гру, плюс удалося реалізувати три моменти.

— Ви свого часу зіграли за донецький «Металург» 31 матч і забили два м’ячі. Для вас зустріч проти своєї колишньої команди була дуже принциповою?

— Не буду лукавити, дуже хотів забити «Металургу». І радий, що це вдалося. Маю подякувати і своїм партнерам, які вивели мене на ударну позицію, з якої поцілити у ворота було вже справою техніки.

— «Олімпіку» довелося відіграватися, що він успішно й зробив, здобувши вольову перемогу. Міцний дух команди — одна з найсильніших сторін?

— Напевно. Наш наставник Роман Санжар у підготовці до матчів приділяє психологічному аспекту багато уваги.

— Враховуючи, що це дебют команди у прем’єр-лізі, забивати тут вам значно складніше, ніж у першому ешелоні?

— Це навіть не обговорюється. Рівні елітного дивізіону та першого сильно відрізняються. Звичайно, нам потрібен якийсь час для адаптації. Проте, думаю, ми вже освоїлися.

— Олександре, наскільки знайомі з хлопцями з нинішнього складу донецького «Металурга»?

— Узагалі, відтоді, коли я виступав за цю команду, склад зазнав значних змін. Із тих, із ким грав і хто нині виступає — В’ячеслав Чечер, Джордже Лазіч, Константінос Макрідіс. Добре знайомий я і з Юрієм Паньківим.

— Ви грали за «Металург» із 2007 по 2009 роки. За Ніколи Костова і зараз, під керівництвом Володимира П’ятенка, команда за стилем гри відрізняється?

— Якщо чесно, то я не помітив відмінностей. Що тоді, що зараз «Металург» грає в комбінаційний футбол. Коли Нікола Костов очолив команду, прищепив цей стиль, так він і не змінюється досі. Володимир П’ятенко, наскільки знаю, також любить, аби команда контролювала м’яч, диктувала супернику умови на футбольному полі. До речі, це «металурги» й намагалися продемонструвати в грі з нами. Однак наші аргументи виявилися вагомішими.

— Зараз конкуренція в «Олімпіку» зросла. Після появи Гегама Кадимяна, інших гравців ви рідше стали виходити на поле у стартовому складі. Але проти «Металурга» Роман Санжар довірив вам місце з перших секунд. Чи були здивовані?

— Я завжди готовий вийти й допомогти команді. А вже справа наставника, кому, з урахуванням аналізу нашого суперника, довіряти право реалізовувати установку на гру. Що ж стосується зростання конкуренції за місце в основі, то вона спонукає ще більше працювати на тренуваннях і доводити своє право виходити на поле у старті.

— Виїзна перемога над «Говерлою», відтак успіх у грі з донецьким «Металургом» не розслаблять команду перед наступною зустріччю з «Дніпром»?

— Ні. Навпаки, після вдалих ігор і результату в нас наче крила виростають. Тому нам буде дуже цікаво перевірити себе на «Дніпро-Арені» проти такого грізного суперника. Ми відчули впевненість у своїх силах, і постараємося всіх привчити до думки, що «Олімпік» увійшов до прем’єр-ліги всерйоз і надовго.

Украинский футбол