В’ячеслав ГРОЗНИЙ: «Ми не та команда, яка була весною»

В’ячеслав Грозний, головний тренер «Говерли»:

- Парадоксальна ситуація, гравці грають, а тренеру доводиться виправдовуватися. Один гравець неправильно тримає гравця на стандарті – програємо матч. Парадокс. І ти нічого не можеш змінити. Якщо говорити без емоцій: для нас великою проблемою стала втрата всього диспетчерського пульту – Кочіша, Шарпара і Буяльського. В нас сьогодні немає гравця який може віддати останній, передостанній пас, який може вести гру. Сьогодні ми не та команда, яка була весною. Тому в цьому поєдинку ви бачили багато довгих передач на Кузнєцова, звідси і постійні втрати м’яча. На превеликий жаль вони або закриваються, щоб не отримувати м’яч, або приймають невірне рішення. Ми намагаємося перебудувати гру, з урахуванням того, що в нас велика кількість гравців які добре грають головою. На жаль, не пішли сьогодні стандарти. Долі везіння не було. Мало моментів створили, команда суперника добре оборонялась. А з тих напівмоментів і потрібно витискати результат. Суперник також нічого не створив.

Для вболівальників сьогодні гра була нецікава. Була боротьба. Також немає правильного розподілу між всіма фазами гри. В мене Тудосе – захисник, а грає опорного півзахисника. Павленко – руйнівник. Вони вдвох програли підбір в центральній зоні, тому я їх і замінив. Райчевіч краще грав на підбиранні. Але моменти потрібно реалізовувати. Напередодні, випала в нас велика група гравців. За Надя я нічого не кажу, Олександр давно вже травмувався, тим більше на підміні хороший воротар Максим Коваль, і взагалі пристойна воротарська бригада. Люлька травмувався у матчі з черкаським «Дніпром», він ще ні разу не тренувався і не має змоги грати. Степанюк, від якого йдуть хороші передачі, не може грати. Трухін – травмований, а Дмитро – це швидкість, він може втекти від суперника. Акакпо –за декілька хвилин до початку гри отримав пошкодження. Тому довелось виводити на гру молодого Качарабу. Глушицький Ілля – вийшов замість Люльки. Ягодінскіс також молодий хлопець, і ще достатньо в Прем’єр лізі не пограв. Опорний півзахисник – 1994 року народження, Павленко. Герасимюк, після травми вперше вийшов на поле і вже в другому таймі попросив заміну тому, що відчув болі. Глушицький попросив заміну – я його також замінив. Бачите, нема можливості кадрово підсилити гру. Нема можливості весту гру контролюючи м’яч.

Звичайно грою та результатом я незадоволений. Тому, будемо шукати варіанти підсилення. Вільних агентів. Просто так ми не зупинимося. Мене не влаштовує те, що в нас робиться в центральній зоні. Нема кому вести гру.

- Сьогодні в Максима Шацьких День народження, що скажете про його гру?
- Бажання в нього було багато. Стандарти не пішли. Він непогано віддавав на третього, але якщо команда програла, то…Ми всі на одному підводному човні. Ми всі програли. Повірте, виходячи на поле він не пам’ятає, що він іменинник. І, звичайно, і нам, і йому неприємний такий результат.

Результат цього матчу ще раз доводить непередбачуваність футболу. Треба по-філософськи до всього віднестися. Чудес – не буває.

Можливо зіграла свою роль і недооцінка, хоч і не було підстав для цього. Я не лукавив коли казав, що матч буде важчим, ніж з «Металістом». Я допускаю те, що в ряду гравців недооцінка мала місце. Певно, думали – обіграємо на класі. Немає в нас того класу, у того, весняного складу певний клас був. І та команда, за рахунок контролю м’яча, скоріш за все, досягла б успіху. Взяти десь виконавців такого рівня – мало імовірно. Вони вже давно грають в інших клубах. Кочіш – в Чикаго, Шарпар – в «Металурзі». Важко. Але і життя на цьому не закінчується. Футбол, в порівнянні з тим, що робиться на сході – це нічого. Зараз варто переживати за те, що проти нашої країни воюють. І з цим потрібно щось робити, не констатувати. Ось там повірте – важко, бо там йде мова про людське життя. А те, що виграли, програли… Ну, програли ми тепер. Можливо, в того ж «Олімпіка» в Києві виграємо. Будемо налаштовуватись по-іншому. Це життя, і це футбол.

Роман Санжар, головний тренер «Олімпіка»:

- Сьогодні була дуже емоційна гра. До матчу всі говорили про рівні шанси суперників та рівні сили команд, тому і готувались ми на сьогодні серйозно. Читаючи інтерв’ю наставника «Говерли», було зрозуміло що команда заряджена на боротьбу, єдиноборства, агресивний футбол. Тому ми і поставили перед своїми футболістами завдання не програти в цих компонентах. Намагалися також контролювати м’яч, переходити якомога швидше від оборони в атаку, увімкнути швидкість. Інколи це в нас виходило, інколи – ні. Зате хлопцям вдалося виконати установку в оборонних діях і практично не дозволити супернику створювати нагоди біля наших воріт. За це хлопцям я вдячний.

- Як оціните дії колишніх гравців «Говерли»: Лисенка та Кадимяна?
- Хлопці максимально викладаються на тренуваннях. Вже остаточно влилися у колектив. Кожен вкладає душу в роботу, і виходячи на поле горить бажанням принести максимально позитивний результат команді. Тому, хлопцями задоволений, питань до них нема.

- Очікували такої гри від «Говерли»?
- Боротьбою я не розчарувався, напруга в повітрі відчувалася з перших і до останніх секунд матчу. Команда дуже активно грала на підбиранні, і якби в якомусь з компонентів ми хоч трохи програли, я впевнений, що суперник нас би покарав. Перемогу цю ми здобули, перш за все, завдяки відповідальності.

www.fcgoverla.uz.ua