Максим КАЛИНИЧЕНКО: «Никогда не играл ради денег»

Екс-гравець дніпропетровського «Дніпра» та збірної України в ексклюзивному інтерв’ю журналісту 1927.kiev.ua розповів про те, як став експертом, повідав, чи планує подавати до суду на «Таврію», прокоментував ситуацію з Русланом Ротанем та поміркував про шанси збірної України зайняти 1-ше місце у відборі до Євро-2016.

- Те, що Ви стали експертом програми «ПРОфутбол», означає, що Вашу кар’єру футболіста завершено?
- За фактом, про закінчення кар’єри, я ще не оголошував. Поки я тимчасово безробітний. А, можливо, вже і не тимчасово. Подивимось. Запропонували попрацювати експертом, чим і займаюсь. А далі - буде видно.

- Не було варіантів продовжити кар’єру?
- Варіанти були, але вони мене не влаштовували. Їхати кудись просто, щоб заробляти гроші.

Гроші – це добре, робота – це добре. Але чи цікаво це мені? Заради грошей я ніколи не грав, і завжди розглядав багатосторонньо всі пропозиції. Якщо це цікавий бренд, хороший колектив, хороша команда – то можна. А так… І знову ж таки зараз задумуюсь: «А чи варто?». Знову ж таки, поки що я - експерт (посміхається – ред.)

- Не бажали зайнятися тренерською діяльністю?
- Поки над цим серйозно не задумувався. Для цього необхідно вчитись, мати ліцензію, а щоб отримати її, знову ж таки, потрібно вчитися. Можливо, найближчим часом, цим займуся. Напевно, цим і варто займатись. Все-таки потрібно якось розвиватись. Від футболу далеко відходити не хочеться. Правда, тепер тренерів в Україні більше ніж команд, і, тому, я прекрасно розумію, що стати тренером - одного бажання мало. Необхідно чимось виділятись, бути краще тих, хто є. Але для цього потрібно вчитись та готуватись.

- Як прийшла ідея стати експертом?
-Футбольний світ не настільки широкий, як здається. Всі один з одним спілкуються. Є друзі, знайомі на телебаченні. Мене запитали: «Хочеш спробувати?». Я відповів: «А чому ні? Давайте спробуємо! Мені це цікаво». Це, в будь-якому випадку, заняття. Цікаво спробувати себе в новій ролі. Це не просто сидіти вдома і «плювати у стелю».

- Як колишній гравець «Дніпра», прокоментуйте ситуацію з Русланом Ротанем…
- Це його особиста справа, і я нічого не можу коментувати. Я можу тільки озвучити своє побажання, що Руслану потрібно продовжувати грати в футбол. Він, перш за все, важливий для збірної. І хотілося б, щоб у нього всі ці негаразди з «Дніпром» швидше закінчились, і, мені здається, що він ще багато користі може принести цій команді, якщо вони нівелюють цей конфлікт. Все має бути добре, бо Руслан – дніпрянин «до мозку кісток». Це «обличчя» команди, це «серце» команди, і дуже прикро, що така ситуація в черговий раз трапилась.

- З приводу вашого останнього клубу: знаємо, що у «Таврії» є заборгованість перед багатьма гравцями. Чи є заборгованість перед Вами особисто?
- Звісно, є. І я не знаю, може з кимось розрахувались, але я не володію інформацією, що у «Таврії» з’явились якісь гроші. Там нічого не зрозуміло: чи буде «Таврія» існувати у тому вигляді, в якому вона була, але, швидше за все, що ні. Бо дуже багато питань: і з територіальним фактором поки що нічого не зрозуміло, і по юридичним справам. Але головне питання, не лише в мене, але й у багатьох хлопців, персоналу – це фінансове питання. Проте всі розуміють, що це такий «висяк». Коли це все вирішиться – важко сказати.

- Можливо, плануєте подавати до суду на «Таврію»?
- Планую, але потрібно розуміти, чи є в цьому резон. Я, звісно, подам до Палати з вирішення спорів, і якщо необхідно буде – будемо і далі подавати. Потрібно розмовляти особисто з керівниками «Таврії», щоб розуміти, чи можна чогось чекати. Примусити можна. От винесуть рішення: «Тобі винні». Та я знаю, що мені винні. Якщо інстанції судові скажуть, що мені вині – добре, але необхідно розуміти, що у «Таврії», за великим рахунком, і брати немає чого. Дуже багато нюансів, які я не хочу розголошувати. Це по-перше, а по-друге, - всі, хто «в темі», розуміють, про що я говорю. Взяти хоча б щось з нинішньої «Таврії» буде дуже складно, і я це розумію. Але це, знову ж таки, не означає, що я нічого не збираюсь робити.

- Як ставитесь до того, що «Таврія» буде грати у третьому за силою російському дивізіоні?
- Я не юрист, і не розумію, як на невизнаній всією світовою спільнотою російській, але не російській території можуть грати клуби під егідою РФС. Я цього не можу зрозуміти. Я не юрист, і тому я собі цим голову не ламаю. Нехай цим питанням задаються чиновники. В мене «мізки киплять» від того, що зараз відбувається. Я, взагалі, не розумію, як все це можливо. В мене таке враження, що це якийсь фарс. Глянеш на те, що зараз відбувається на Україні, то складається враження, що це все не з нами.

- Як вважаєте, чи зможе збірна України на відборі до Євро-2016 поборотися за 1-ше місце у групі зі збірною Іспанії?
- Це футбол. Все може бути. Іспанія як була, так і лишається однією із найкращих світових збірних.

- «Зміна поколінь» не впливає на це?
- Ну, як ми побачили, впливає. Але, знову ж таки, відбірковий цикл – це такий, доволі довготривалий турнір. «Зміна поколінь» за цей час уже може закінчитись і команда буде відрізнятись від тієї, яку ми бачили на Чемпіонаті Світу. Але, факт в тому, що ще й у нас не все в порядку і в країні, і в головах у всіх. Тут питання в тому, чи зможуть хлопці в повній мірі «викинути із голови» все те, що відбувається в країні, і грати у футбол так, як вони вміють.

Розмовляв – Тарас Панченко

1927.kiev.ua