Грегор БАЛАЖИЦ: «В Марибор хочет попасть каждый словенец»

Найщасливіший карпатець на словенських зборах – це Ґреґор Балажіц. Воно й не дивно, адже проживають «леви» на горі Погор’є, над Марібором, а в самому місті живе родина захисника «зелено-білих»...

– Другий рік поспіль ми готуємося до сезону в Словенії, для мене особисто це дуже приємно. Я тренуюся недалеко від свого дому, окрім цього відчуваю задоволення від рідної природи. Мені також приємно, що я можу допомогти партнерам – підказати якісь цікаві місця, щось порадити чи перекласти на українську мову.

– Напередодні в команди був вихідний. Мабуть, тебе добре розпитали куди можна піти чи поїхати...
– Справді, я сказав куди можна поїхати. Словенія – маленька країна, тут до будь якого міста їхати недалеко. Я ж нікуди не мандрував, а провів день вдома, зі своєю родиною. Сподіваюся, свій вихідний усі провели гарно, а коли у нас буде ще така нагода, то може і я до хлопців приєднаюся.

– До Марібора твоя сім’я переїхала не так давно. Народився і виріс ти у місті Мурска Собота, де «Карпати» грали проти загребського «Динамо»...
– У цьому містечку я жив до 16 років. Там починалася моя футбольна кар’єра, а вже потім я поїхав за кордон. Звичайно, емоційно мені було приємно грати на «Файзанерії», але десь брав жаль за загальну футбольну ситуацію в країні. Нема можливості підняти рівень футболу. У нас, як я вже казав, мала країна, а видів спорту багато – і баскетбол, і лижі... Багатих людей, спонсорів, які змогли б утримувати клуби практично нема. Ті, хто все ж взяв на себе такі тягарі, бореться за виживання. Закони Євросоюзу не обійдеш, щось приховати від країни нереально. Тобто люди можуть жити нормально, але от розвивати футбол дуже складно.

– Наступний суперник «Карпат» - гранд словенського футболу «Марібор». У нього теж фінансові негаразди?
– «Марібор» – виняток з правил. Команда постійно бере участь в єврокубках, а генеральним директором клубу є Златко Заховіч – найкращий гравець Словенії усіх часів. Він пограв у серйозних чемпіонатах, тож тепер працює на зразок європейських грандів, хоча, звісно, з меншими фінансовими можливостями. «Марібор», мабуть, єдиний клуб в країні, де можна бути професіоналом. Я маю на увазі те, що в інших клубах, окрім футболу, доводиться йти на звичайну роботу, прости жити заради футболу нереально.

– Який є рівень «Марібора»? На якому місці була б ця команда, якби виступала в чемпіонаті України?
– Думаю, вони боролись би за п’яте – шосте місця. Рівень приблизно такий, як в одеського «Чорноморця». Легіонерів в команді небагато, зате багато хороших словенських футболістів, які одразу ж переходять в «Марібор», щойно їх покличуть. До цього клубу мріє потрапити кожен гравець Словенії.

Інформаційний центр ФК «Карпати»