Открываем Бразилию вместе. Центр африканской культуры

Очередные путевые заметки нашего спецкора в рамках проекта «Открываем Бразилию вместе!»

06 июля 2014, 18:49 | Обновлено 06 июля 2014, 18:50

10350

Открываем Бразилию вместе. Центр африканской культуры — Sport.ua, Александр Гливинский

Сальвадор наскрізь пройнятий африканською культурою. Свого часу португальці зробили це місце центром колонізації Бразилії, відтак Сальвадор, взагалі, став першим містом, заснованим колонізаторами. Саме у Сальвадорі був головний ринок работоргівлі.

Тепер усе це далеко позаду в історії, а спадок нинішніх поколінь – танці, співи, перкусійні інструменти. У день чвертьфінальної гри Нідерланди – Коста-Ріка у барабани починали бити задовго до матчу.

З самого ранку на «Фан-фесті», що розташований біля однієї з найбільш відомих принад Сальвадора – маяка «Farol da Barra», жінки у типовому африканському вбранні витанцьовували запальні «па» під акомпанемент десятків барабанщиків.

Разом з ними розважали публіку й велетенські ляльки: серед фігур-пародій в етнічних костюмах були легенди бразильського футболу Рональдо, Рональдіньо, а також молодий «стар» - Неймар.

Тут же біля маяка можна було скуштувати знаменитий сальвадорський «фаст-фуд» - «Акараже». Це – картопляний пиріжок зі спеціями та креветками. Найвідоміші пиріжки біля маяка – у тьоті Соні! :) У неї й купував. Скажу Вам – доволі пікантні ці «акараже», але їсти можна.

Народу на «фан-фест» під час перегляду матчу Аргентина – Бельгія трохи було, але це не порівняти з тим «битком», що збирається тут на матчах Бразилії.

Неподалік маяка – ще одне відоме місце Сальвадора – пам’ятник «Крішту». На відміну від монумента Ісуса у Ріо, тут великого паломництва туристів немає: все ж таки і гірка маленька, і фігура зовсім невелика, а видом на Атлантичний океан тут нікого не здивуєш – він відкривається з усього узбережжя. Відтак пагорб «Крішту» полюбляють для романтичних зустрічей закохані парочки.

Основне скупчення людей – в історичному районі Пелорінью, звідки до стадіону – 20 хвилин пішки. На підході до арени «Фонте Нова» - знову барабанний бій і своєрідний «перфоменс» під гаслом «Jesus loves you» (Ісус тебе любить).

При чому, якщо присутність дівчат-танцівниць було ще легко пояснити, з огляду на місцеву любов до танцю, то ходу «зомбі» було якось важко пов‘язати і з гаслом, і з футболом. Можливо, в такий спосіб молоді сальвадорці показали байдужість урбанізму? Відверто скажу, це залишилося для мене загадкою.

Біля самої арени – вирує уже інша культура – фанатська. «Pаint your face» - табличка на шиї у дівчини, котра запрошує розмалювати обличчя фанатів у кольорах збірної Нідерландів всього за 5 реалів. Охочих доволі багато. «Розмальовка» приносить обопільну радість – і «художнику», і «моделі».

Неподалік така ж майстриня розмальовує вболівальників у кольори Коста-Ріки, а діти з табличками «Ісус любить Коста-Ріку», вірять, що магія коста-риканських чаклунів – «брухас» – продовжиться. А що, діти були зовсім недалекі від істини.

Два друга у плавках із номером Роббена на спині вирішили, що на футбол зайвого брати не слід. Зрештою, у Сальвадорі – субтропічний клімат і дуже спекотно, тож у бути у плавках – саме те, що треба.

Мексиканці все ніяк не заспокояться, що пенальті у їхні ворота у матчі з голландцями був несправедливий, тому «притягли» на чвертьфінал плакат із написом «Пенальті не було!». Однак показують його з усмішкою, а отже це більше фанатський прояв, ніж протест.

Голландці теж з порожніми руками не ходять: фанат «Оран‘є» знайшов на гігантському фото місце і для себе у футболці ван Персі, і для Снайдера.

І завершальний акорд – індіанець, котрий запрошує вболівальників на арену, а після гри так само щиро казав усім «До побачення!». Чвертьфінал Нідерланди - Коста-Ріка закрив програму ігор Кубка світу у Сальвадорі.