"Працюємо з потрійним заповзяттям"

«Черкаські Мавпи» підвели підсумок регулярного чемпіонату України, який команда завершила на третьому місці. Головний тренер «Черкаських Мавп» Андрій Подковиров, захисник Андрій Лєбєдєв та центровий «Мавп» Володимир Гуртовий виступили на підсумковій прес-конференції.

Сезон 2006-2007 черкащани розпочали із серії яскравих перемог у виїздних матчах над лідерами минулого сезону южненським «Хіміком», «Азовмашем». І до зустрічі  25 березня із БК «Азовмаш» на домашньому паркеті із початку сезону черкащани мали всього дві поразки, нанесені дніпропетровським «Дніпром» та БК «Києвом» на початку сезону. Ніхто не очікував від амбіційних черкащан такої спритності у вітчизняному чемпіонаті – у березні черкащани посідають першу сходинку турнірної таблиці.

Не менш яскравими стали індивідуальні досягнення гравців «Мавп». Кращим гравцем листопада став центровий клубу "Черкаські Мавпи" Артур Джонсон. У матчі із БК «Азовмаш» 25 березня Артур дістався позначки у 1000 очок, набраних за черкаський клуб.

Для черкаської баскетбольної команди фініш регулярних ігор не був легким, однак черкащани стали однією із трьох найсильніших баскетбольних колективів української суперліги. Незважаючи на провал в останніх трьох матчах наймолодшої з них – команди із Черкас це тріо окреслило свої лідерські позиції  пристойним відривом від своїх переслідувачів. Щоправда і цей самий немалий відрив під кінець виник і між дуетом кращих та «Черкаськими Мавпами». Та кого перед матчами плей-оф цікавить скільки очок відділяє його команду від найближчого переслідувача? А от гіркота від прикрих, можливо і об’єктивних поразок, може залишитися надовго. Звісно найбільший відбиток залишається в душі головного тренера, адже вічна істина «виграє команда – програє тренер» - це справжні реалії спортивного життя.

Головний наставник  черкащани Андрій Подковиров, хоч і згоден з цим твердженням, але надмірної трагедії з останніх невдач своєї команди незбирається. На прес-конференції за підсумками регулярного чемпіонату Андрій Анатолійович  дав чітко зрозуміти, що готовий продовжити в матчах плей-оф боротьбу за найвищі нагороди з «Києвам» та «Азовмашем». Наразі його найбільше хвилює переповнений лазарет та моральні кондиції його команди.
 
Андрій Подковиров (головний тренер «Черкаських Мавп»):
- Тут відобразився цілий ряд причин. І першою, на мій погляд є те, що команда була на ходу в лютому місяці. В свою чергу графік чемпіонату просто вибив команду з ігрового режиму. Адже згадайте саме в лютому ми відіграли лише один матч регулярного чемпіонату, натомість в березні їх було вісім. В підсумку саме в першому місяці весни гравці просто «наїлися баскетболу», пропали певні емоції. Вони не стали грати гірше точно так, як і краще, але жага перемоги, спортивний азарт зник. Звісно з «Азовмашем» та «Києвом» всі хотіли зіграти якомога краще, але нас вистачило лише на першу половину гри. Безумовно відобразилися тут і проблеми зі складом. Злива травм нас поставила в глухий кут: порушились ігрові схеми. А подекуди ми навіть не мали в своєму розпорядженні гравців певного амплуа. Шкода, що зараз вже закрите трансферне вікно і ми маємо розраховувати на тих, хто здоровий.
 
Якщо говорити про одного з травмованих Кеніала Діккенса в морально переломному матчі проти «Азовмашу» Кеніел був одним з найрезультативніших гравців. Але після матчу його, можливо дещо слушно, звинуватили в «перетягувані ковдри». Який ваш погляд на цю ситуацію, ви на боці свого гравця?
- Я думаю, що в цій грі і Кеніел і його співвідчизник Джонсон зіграли на належному рівні. Справа в тому, що в нас вийшов своєрідний дисбаланс задньої та передньої лінії і саме в цьому слід шукати причини поразки. Діккенс – це гравець, який чи не єдиний в нашій команді, якому під силу зробити будь-які дії, як кинути з метрів восьми, так і пройти через всіх під кошик. А ці здібності окремих баскетболістів нам були дуже потрібні в матчі з «Азовмашем». Маріупольський клуб дуже серйозний суперник, де грають висококласні виконавці. Після того, як вони двічі програли «Черкаським Мавпам» (в минулому та в цьому сезоні) готувались до матчу в Черкасах дуже серйозно. А той факт, що два провідні клуби вважають нас серйозними суперниками  говорить про те, що в нас непогана команда і ми можемо сміливо «переплавити» інтригу чемпіонату з протистояння двох клубів на три.
 
Сьогодні надто вже кидається в очі переповнений лазарет команди. Причому наразі травмовані виключно лідери команди (Ярутис, Діккенс, Джонсон). Ваше бачення цієї серйозної проблеми.
- На моїй тренерській практиці такого ще не було! Цей сезон розпочинався дуже вдало, адже ми зуміли зібрати на кожну позицію по два різнопланових гравця приблизно однакового рівня, а це в баскетболі один з чинників успіху. А ось ця прикра злива травм значно послабила нас. Зараз саме із за цього ми маємо проблеми в усіх лініях. Ярутіс, який мав бути основним першим номером вибув до кінця сезону. Діккенс лише встиг зрозуміти, що таке український баскетбол і відразу отримав серйозну травму. Нашому основному центру – Джонсону буквально вчора зробили операцію на руці і перший матч плей-оф, якщо він і буде грати, то лише  на «уколах». В цьому сезоні ми дали такий своєрідний карт-бланш молодим гравцям команди (Лохманчук, Фесенко, Жук) для того, щоб вони до кінця сезону могли стати, якщо не лідерами, то гравцями, які достойно виходили б на заміну.
 
До речі, яка ситуація персонально з Кирилом Фесенко? Чи не спіймав молодий гравець «зірку»? 
- Кирило відразу в першому офіційному матчі за черкаський клуб(проти «ЦСКА-ВВС Самара») показав свій клас. Відразу після цього провів низку непоганих матчів. А вже потім він став просто не себе несхожий, не демонструючи і половини своїх можливостей. Можливо і зірковість тут має місце. Адже це хвороба багатьох молодих гравців: ти в складі команди, на тебе покладають надії, тобі довіряють, і не завжди гравець може справитися із випробуванням славою та грошами.
 
На ваш погляд наразі верхівка турнірної таблиці відповідає справжньому потенціалу цих команд і як може змінитися гра того ж БК «Києва», який з Томо Махоричем наробив чимало галасу впевнено розібравшись і з «Черкаськими Мавпами» і з «Азовмашем»?
- Я не можу сказати, що «Азовмаш» зараз слабший.  В Маріуполі вже два роки грає майже незмінний склад із кістяком в шість-сім виконавців, які і  роблять результат. В БК «Києва» діаметрально протилежна ситуація: новий тренер запросив тих гравців, яких вже добре знає, дав їм багато ігрового часу і в підсумку зігравшись на деякому емоційному підйомі підійшли до закінчення чемпіонату. І саме ці емоції стали зіграли вирішальну роль у важливих іграх регулярного чемпіонату.
 
А в боротьбі за золоті нагороди, як вважаєт, в кого буде вищий клас і залишиться більше емоцій. Адже своєрідним збирачем цих же емоцій для «Азова» може стати фінал Кубка ФІБА?
- Я б не брався визначати чемпіона, і та і інша команда гідна звання чемпіона. Дійсно велике значення матиме фінал чотирьох євро кубка, в якому «Азовмаш» приймає участь. Але знову ж таки це може для маріупольців відобразитися, як позитивно так і негативно а тому давати, якісь прогнози я не візьмусь.
 
Вже в понеділок команда розпочне вирішальну частину чемпіонату. І знову першим суперником в плей-оф «Черкаських Мавп» стане дніпропетровське «Дніпро» і знову з дніпропетровцями доведеться схрестити зброю в 1/4. Скажіть не має такого своєрідного синдрому «Дніпра»?
- Так склалися обставини, що ігри між нами та «Дніпром» ажіотаж розпочинається задовго до гри і навіть виходить за певні спортивні рамки. Потім гравці вже мимоволі переносять на паркет. У нас йде планомірна робота, звісно найбільша проблема для нас – це нестача виконавців спричинена низкою травм. Фізично і морально ми готові. Зараз тренерський штаб, лікарі, керівництво працює з подвійним і навіть потрійним заповзяттям, аби поставити на ноги травмованих гравців і налаштувати гравців на переможний ритм.
 
Ще в одному турнірі в якому ваш клуб  приймає участь – Кубку України шляхи з дніпропетровцями вже ніяк не перетнуться, з розіграшу цього трофею вони вже вибули. Але у фіналі чотирьох там будуть значно серйозніші опоненти. Як ви оцінюєте цей турнір, а зокрема його фінальну частину?
- Я думаю щоб надати цьому турніру більш серйозного значення потрібно, щоб його переможець отримував право грати в якомусь євро кубку, або ж потрібен суттєвий призовий фонд. А коли буде серйозна зацікавленість команд саме цими аспектами цікавіше буде і самим клубам і звісно глядачам.
 
Тобто для «Черкаських Мавп» Кубок України - це другорядний турнір?
- Ні. Нам дуже потрібно грати таких серйозних стикових ігор – з «Азовмашем», «Києвом», «Хіміком». Чим більше таких матчів тим швидше росте рівень команди. І ми хочемо цього, адже без перемог над такими командами нам нема чого думати про те, щоб наступного сезону рівень нашої команди ще зріс. І зрештою ми зробимо все, щоб виграти цей трофей.
 
Володимир Гуртовий (центровий «Черкаських Мавп»):
- На початку сезону я був не у кращій формі, адже я провів час із збірною, там момент фізичної підготовки випадає. Тому на початку сезона я ціле направлено займався фізичною підготовкою власними силами. Щодо ігор плей-оф я не вперше братиму участь у таких змаганнях, настроєний грати, налаштовуюсь серйозно йти до перемоги. Зараз хочеться помститися за прикрі поразки як у євро кубках так і за початок чемпіонату.
 
Яку гру вважаєш найуспішнішою для команди і для тебе особисто в регулярному чемпіонаті?
- Я не розділяю матчі на вдалі і невдалі. Думаю, якщо я набираю за матч п’ятдесят очок, а команда програє, то матч не можна назвати вдалим. Якщо ж набираєш десять очок, проте команда виграє  в такому випадку гру можна назвати вдалою. Найвдалішою для команди, на мою думку, була гра із «Азовмашем» та «Хіміком» в першому колі чемпіонату де ми дійсно зіграли, як «команда», ніхто не забив дуже багато, але результат був більш ніж переконливий.
 
Андрій Лєбєдєв (захисник «Черкаських Мавп»):
- Найголовніше, щоб після кожного матчу всі гравці команди могли сказати, що я виклався на всі сто відсотків, я на сьогодні  залишив сил на паркеті всі свої сили. Якщо так воно і буде то гадаю результат має обов’язково прийти. 
Зараз для мене рідна команда «Черкаські мавпи». Напередодні Фіналу Кубка України можу сказати, що коли виходжу на Київський паркет хочу досягти успіху вже з цією командою навіть не задумуючись що граю в своєму рідному місті за інший клуб. Зовсім скоро в Кубку України я матиму таку можливість. Але розіграш  Кубка це дещо інше, адже це одна гра і все. Тут має велике значення в яких моральних кондиціях підійде до цієї гри команда. На сьогодні найголовніше для нас в Кубку України це півфінал з «Азовмашем». Якщо ми продемонструємо свою командну гру ми значно наблизимось до цього трофею.

www.mavpabasket.com