Открываем Бразилию вместе. Матч Аргентина - Нигерия

Очередные путевые заметки нашего спецкора в рамках проекта «Открываем Бразилию вместе!»

25 июня 2014, 18:38 | Обновлено 25 июня 2014, 18:39

6104

Открываем Бразилию вместе. Матч Аргентина - Нигерия — Sport.ua

Бразильські ковбої «гаушу» зачесали аргентинців з нігерійцями

Сьогоднішня гра Аргентина – Нігерія відбувається у Порту-Алегрі – столиці штату Ріу-Гранде-ду-Сул – батьківщині бразильських Гаушу. Гаушу (бразильський варіант аргентинських Гаучо) – люди, близькі за духом американським ковбоям. Вони – вільні і непокірні, завжди зберігають незалежність і встановлюють власні правила. На відміну від Аргентини та Уругваю, у бразильському штаті «гаушу» називають всіх мешканців. Пам‘ятаєте, Рональдіньо має у своєму прізвиську приставку Гаушу, бо він родом з Порту-Алегрі.

Непокірні гаушу

Гаушу традиційно займалися скотарством, випасаючи худобу. Коли прийшли європейські колонізатори, ковбої отримали великі земельні наділи і наймали на роботу європейських іммігрантів, зберігаючи авторитарний вплив на внутрішню і зовнішню політику своїх країн і формально не підкоряючись жодній «хунті» (владі) . Перші Гаучо (Гаушу) були креолами і метисами. З‘явилися вони ще у 17-му століття і кочували на землях від Північної Патагонії до Ріу-Гранді-ду-Сул, від Атлантики до Анд. Хоча у Бразилії кажуть, що їхні «гаушу», то зовсім не те, що аргентинські «гаучо», але визнають, що ідея – та сама :)

Збереження традицій

Зустріти «гаушу» у Порту-Алегрі тепер дуже просто. Тут цю культуру не просто зберігають, її культивують. Місць, позначених абревіатурою «CTG» - Centro de Tradições Gaúchas, тобто «Центр традицій Гаушу» - море. Там етнічні групи можуть збиратися, святкувати, робити барбекю. І іноземцям туди вхід зовсім не заборонено. Зважаючи на те, що майже все населення цього штату – «гаушу», ці центри – аж ніяк не місце компактного зібрання аборигенів, а культурний фестиваль «нон-стоп».

Традиційний чоловічий одяг «гаушу» - це широкі штани «Бомбаша», що виглядають наче довгі шорти, червоний галстук (як скаутський) «Ленсу» і капелюх «Шапеу». Гаушу люблять смажити м'ясо, адже це вони робили споконвіку на пасовиськах, а також співати і танцювати. Є цілий набір парних танців , кули входять танго і «валса» (місцевий варіант вальсу). А є суто чоловічий танець – «шула», своєрідна «чечітка» - бразильські ковбої майстерно вибивають ритм каблуками.

Зустріч з культурою

Побачити все це мені пощастило у «Galpao Criolo» - традиційній бразильській «Шураскарії», але у стилі «гаушу» на території етнічного парку «Harmonia». Про те, що таке «шураско» - спечені на вугіллі різноманітні види м’яса, я вам уже розповідав. А тепер покажу , оскільки ця «шураскарія» - дуже оригінальна й особлива. Всі офіціанти, які безперестанку підносять м'ясо на довжелезних шампурах, одягнуті у згадані вище штани, у деяких є червоні галстуки.

У закладі звучить традиційна музика «Гаушу» - гітара, барабан і акордеон. Троїсті музики! :)

Основне м'ясо, яке подають – це м'ясо бика. Туша цього «звіра», зображена на підкладці під кожну тарілку, розділена на частинки, які по черзі підносять офіціанти. Ваша справа – їсти і прийняти рішення, коли вже досить, бо інакше буде зле вашому шлунку.

Аргентино-нігерійські браття

Щойно зайшовши до цього закладу ввечері напередодні гри Аргентина – Нігерія, звернув увагу на велике число нігерійців, які теж вирішили пізнати місцеву культуру. Аж ось і аргентинці великою групою нахлинули. Одні й другі були дуже раді бачити один одного. Це – не сарказм: вболівальники почали гучно вітати один одного, фотографуватися, одне слово – фестиваль футбольної радості. До речі, в Аргентині також є такі гриль-ресторани. Сімейна пара з Буенос-Айреса, котра сиділа поруч, запевняла мене, що в Аргентині і м'ясо краще, і вино смачніше, бо у їхній країні клімат більш сприятливий для одного й іншого. Ну що тут, скажеш, аргентинське м'ясо і вино – відомі на весь світ, тож заперечувати не став. До того ж, земляки Мессі визнали, що у цій «Шураскарії» м'ясо теж непогане.

Аргентинська навала

Штат «Ріу-Гранде-ду-Сул» межує з Аргентиною і Уругваєм. Доїхати до Порту-Алегрі на машині аргентинцеві жодних проблем не становить. Віз не потрібно, а до Буенос-Айреса якихось тисячу чотириста кілометрів. Тому, за непідтвердженими даними, на матч Аргентина-Нігерія прибуло до 80 тисяч аргентинців! Це при тому, що місць на стадіоні - менше 52 тисяч. Не дивно, що учора біля стадіону ходили цілі групи «архентіносів», які запитували про зайвий квиточок.

Шоу вечора

А головною подією вечору у «Шураскарії» був виступ знаного у Порту-Алегрі ансамблю «Raizes de Sul America» («Зірки Південної Америки»). Троє чоловічків і троє жінок виконували традиційні танці «Гаушу», а потім за справу взялися мужчини, котрі видавали дива майстерності каблуками своїх чобіт зі шпорами! Апогеєм став виступ лідера колективу – Едсона Сілви, котрий виплітав такі візерунки мотузками з зовсім не бутафорними металевими кулями, що дух захоплювало. Спочатку Едсон «зачесав» себе цими кулями, здіймаючи чуба і не чіпаючи черепа :) А потім викликав із залу по одному представнику з уболівальницьких груп Нігерії та Аргентини, і, з зав‘язаними (!) очима зробив зачіску кожному із фанів. А на завершення – передав привіт Україні. Краще, ніж розповідати, показати! Отож дивіться!

«Відкриваємо Бразилію разом» завдяки спонсору проекту – компанії «Агробізнес».

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, для Sport.ua