Сергей ЛУКАШ: «Нас поздно оповестили»

Наставник «Карлівки» розповів про причини невиїзду команди до Херсона, останні результати та майбутні перспективи.

— Дуже прикро це констатувати, однак нас просто пізно попередили про те, що матч відбудеться не в Овідіополі, а у Херсоні. ПФЛ начебто відправила нам повідомлення на електронну пошту про перенесення гри за п’ять днів до її початку, проте ми його побачили лише напередодні. Могли би принаймні зателефонувати. У підсумку, матч не відбувся.

— Подивимося, яке рішення ухвалять у ПФЛ. Скоріше за все, нам зарахують технічну поразку — 0:3.

— Так, у Черкаси ми обов’язково приїдемо. 37-й тур ми пропускаємо через зняття зі змагань горностаївського «Миру». А шостого червня, можу сказати з упевненістю, наша команда зіграє проти «Славутича».

— Маєте слушність. Я вже вкот­ре говорив, що в нас виступають молоді хлопці, фактично школярі. Уявіть собі, в нас ветеранами клубу, якщо їх так можна назвати, вважаються 20–21-річні гравці. Хоча при цьому нам удалося обіграти на виїзді «Кристал», що, повірте, дуже непросто. Із Херсона взагалі мало хто з очками повертається, однак моїм хлопцям пощастило там перемогти. Потім удома відсвяткували перемогу над одним із претендентів на четверту сходинку — свердловським «Шахтарем». Як на мене, тоді команда вже дозріла, щоби грати на рівних із серйозними суперниками. Але після матчу з Комсомольськом нас залишили чотири футболісти, відтак знову довелося шукати їм заміну. Зрештою, в 33-му турі нас удома обіграв «Кремінь», а ще за тур ми поступилися «Арсеналу-Київщині». У останніх матчах за нас виступала одна молодь, хлопці по 16–17 років. Тому навіть такий результат уважаю прогресом, насамперед для наших юних футболістів.

— Ні-ні, з ними навпаки — набагато простіше. Коли ти їм щось пояснюєш, вони тебе слухають, розуміють, неначе губка, вбирають у себе все, відтак роблять так, як їм кажуть тренери. Це досвідчені можуть сказати, що ти нам розповідаєш, ми й так все знаємо. Хоча, насправді, вони далеко не все знають. А з молоддю набагато простіше, тим паче, коли вони хочуть працювати, грати. Хлопці ж у нас в інтернаті навчаються, багатьох набрали з області, тож слухаються старших. А коли так відбувається, тоді більш-менш щось і виходить.

— Та які там дискотеки з дівчатами? Вони всі в нас під контролем. Окрім того, вони ж у нас школярі, відтак розбещеність і зваби життя до них ще не дісталися. Пам’ятаю, коли грали в Білій Церкві, після матчу хлопці попросили купити то лимонад, то морозиво. Не доросли футболісти «Карлівки», щоби жити по-дорослому. Із режимом у нас все гаразд, проблем немає.

— Єгор футболіст хороший, має чудові перспективи, щоби в подальшому значно додати. На жаль, так склалися обставини, що він разом із Тарганчуком, Пономаренком і Подригульою пішли з клубу. Узагалі можу сказати, попри низьку результативність, ми в кожному матчі маємо кілька гарних нагод, щоби відзначитися. Помітно, що не вистачає хлопцям досвіду та майстерності, не можуть вони холоднокровно розібратися в моменті, реалізувати вихід сам на сам, або вдало реалізувати штрафний чи пенальті.

— Дуже сподобалися Марусич, Петришин, Денчук, які мають характер, і завжди б’ються до останнього. Помітний прогрес і бажання грати у Шаповала та Щекальова. Власне, коли є бажання грати, хлопці залишаються після тренування, працюють над собою. Спасибі голкіперу Ярославу Бурдейному та захисникові Максиму Ільчишину, які погодилися нам допомогти.

— Складно загадувати наперед. Зараз дограємо цей чемпіонат, а вже потім дивитимемося в майбутнє. Молодь залишиться однозначно, можливо, кількох досвідчених гравців запросимо. Узагалі, шукатимемо своїх, із Полтавської області.

— Плануємо, але однозначної відповіді наразі дати не можу. Поживемо — побачимо.

Украинский футбол