Репортаж из Турина: веселые испанцы и португальцы

До фіналу Ліги Європи УЕФА залишається все менше часу. Уболівальники активно обговорюють шанси обох команд, згадують про закляття колишнього тренера «Бенфіки» Бели Гутмана, про сім програних лісабонцями фіналів після того закляття, а також про те, що «Севілья» у цьому розіграші вражаюче живуча. Іспанська команда одразу кілька разів фактично відроджувалася з попелу, як той невмирущий Фенікс. Найсвіжіші спогади – перед очима, коли севільці вскочили до фіналу на останній хвилині другого півфінального матчу у Валенсії. А ще ж був «камбек» у севільському дербі проти «Бетиса»…

На вулицях Турину, де панівні футбольні кольори, при всій повазі до «Торіно», все ж таки чорно-білі, сьогодні зранку панують, як не важко здогадатися червоно-білі барви. Адже форма у «Севільї» з «Бенфікою» за кольористикою ідентична. Бачити це на батьківщині «Фіата», відверто кажучи, доволі незвично.

Щойно сходиш на перон туринської станції «Порта Нуова» одразу чуєш гучний дружній спів, в якому виділяється слово «Кампеонес». Треба сказати, що фанати «Севільї» співають гучніше, перед матчеве змагання вболівальницьких «хорів» вони точно виграють. Співають дуже потужно і всі разом. А от «орли» - більш розманіжені. В основному були помічені у мирному розпиванні пива і спокійному променаді по центральних вулицях Турину. Поодинокі фанати «Бенфіки», звичайно, затягують клубних пісень, але у порівнянні з севільським виконанням, це самотні голоси, які розчиняються у затінку туринських вулиць. До речі, сьогодні травневе сонечко добряче припікає, однак варто перейти у неосвітлену сонцем частину вулиці – і уже відчуваєш приємну прохолоду. Все ж таки травень – не червень.

Фанати двох команд хаотично стікаються до центральної площі міста, що носить назву П‘яцца Кастелло. На 15 годину за місцевим часом, ця площа не була заповнена вболівальниками по вінця, але фанатів було незрівнянно більше, ніж місцевих мешканців і вони однозначно формують настрій у центрі міста. На цьому фоні фан-шоп «Ювентуса» із величезною, на всю вітрину, фотографією радісних «ювентіні» виглядає сиротливо. Взагалі, на фоні іспано-португальського передчуття футбольної фієсти, спокійні і розважливі туринці виглядають людьми з паралельної реальності. Вони дуже спокійно проходжають по вулицях. Їздять на велосипедах, не звертаючи жодної уваги на те, що відбувається навколо! От повірте, у цьому немає перебільшення. Жодної усмішки чи дружнього помаху руки в бік святкових гостей з Іспанії та Португалії. Воно з одного боку наче й зрозуміло: «Юве» у фінал не вийшов і радіти немає чого, а з іншого боку, думаєш, все ж таки фінал євро кубка, от у нас точно було б суспільне піднесення. Але італійці зовсім не такі. У трьох провідних спортивних газетах Італії – «Гадзетта делло спорт», «Кор‘єра делла Серра» і «Тутто спорт» - на першій сторінці гучні заголовки про вибір Чезаре Пранделлі, який учора оприлюднив розширений список кандидатів на 23 місця у заявці «Скуадри Адзурри» на мунділаь. От хоча б такий заголовок – «Дуель» (це про заочну суперечку Джузеппе Россі з «Фіорентини» та Антоніо Кассано, який тепер грає за «Парму» за місце у фінальній когорті учасників Кубка світу. Жваво обговорюють сильні й слабкі сторони обох. Ще одна цікава тема – можлива зміна Антоніо Конте на посаді натавника «Юве». Аньєллі однозначно хоче, щоби Конте залишився і тому прагне знайти компроміс з тренером, для якого найважливіше зараз не гроші, а реалізація своєї моделі розвитку колективу: Конте хоче зробити ставку на молодих італійців, хірургічно позбувшись грона ветеранів.

Активно обговорюється і кандидатура екс-наставника пітерського «Зеніта» Лучано Спалетті, якому апеннінські журналісти визначили місце на розпутті – між «Міланом» та «Ювентусом». За неймовірним збігом обставин Вашому покірному слузі довелося ніс до носу зіткнутися зі Спалетті сьогодні вранці у потязі «Євростар», що курсував саме з Мілану в Турин (оце символ! Принамні, для мене Спалетті зовсім не погоджувався давати інтерв’ю, навіть коли я пообіцяв не запитувати його про непростий вибір між двома грандами. На пропозицію поговорити про шанси фіналістів Ліги Європи, Спалетті не знайшов придумати нічого кращого як сказати, що йому треба порадитися з клубом «Зеніт», в якому він досі працює. Смішна, звісно, «відмазка». Ну хоть розсмішив. Навіть на моє запитання: «Вам, справді, треба запитувати про інтерв’ю у «Зеніта», італієць навіть трохи «завівся». Але мені вдалося вчасно погасити цю реакцію пасажем про те, що у нас в країні працювали і працюють деякі відомі футбольні італійці, як-от Невіо Скала чи П‘єр-Луїджі Колліна. Про земляків Спалетті нічого казати не став, а от про Україну і Київ висловився. При чому за власним бажанням. «Київ – дуже гарне місто. І не лише архітектурою, а те, як місто виглядає – зелене, просторе». Згадали і про Анатолія Тимоущка, якого синьор Лучане назвав «іль гранде професіонало». Поцікавився Спалетті і станом справ у нашому чемпіонаті, а коли дізнався, що до фіналу Кубка України вийшли «Динамо» й «Шахтар», зробив характерну італійську міну, висуваючи складені вуста вперед і похитуючи головою, мовляв «важкий матч, але цікавий». Довше говорити не вдалося, бо потяг, що за годину долає відстань між Міланом та Турином уже приїхав. Сфотографувалися на згадку – та й розбіглися!

А фанати, тим часом, не лише гуртуються, на вулицях Турина їх стає дедалі більше, гуртуються у більші групи. Але заворушень точно не було, народ не той, вміє насолоджуватися атмосферою. Наразі залишаю Вас. Вирушаю до «Ювентус стейдіуи» і вже звідти спостерігатиму за фанатськими переміщеннями. Фінал наближається!



Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ для Sport.ua