Андрей ЯРМОЛЕНКО: «Хотелось почувствовать вкус победы»

Після перемоги над полтавською «Ворсклою» нападник «Динамо» Андрій Ярмоленко, якому вдалося відзначитися забитим м'ячем, розповів про перший матч Сергія Реброва в якості виконуючого обов'язки головного тренера і про те, як команда добивалася перемоги:

- Звичайно, ми дуже хотіли перемогти, оскільки вже давно цього не робили. Для «Динамо» дві гри без перемог - це надто багато, тому ми вийшли на поле і билися за результат. І наші величезні зусилля, самовіддача на полі, бажання і терпіння були винагороджені в другому таймі.

- Сьогодні була помітна згуртованість команди. Це було і раніше, чи сьогодні ви відчули особливу єдність?
- Я не втомлююся повторювати, що у нас нормальний, дружний колектив. Всі хлопці розуміють, що у нас в команді така ситуація, що ми повинні згуртуватися ще більше і допомагати один одному.

- Наскільки на результат гри вплинуло вилучення Дедечко?
- Воно дуже нам допомогло. Якби ні воно, я навіть не знаю, як би закінчився матч, виграли б ми взагалі чи ні. Вдесятьох оборонятися протягом усієї гри важче. Наприкінці у нас з'явилися великі зони, звільнилися фланги, тому стало набагато легше проходити їх оборону, ніж у першому таймі.

- Нам знову забив Яховіч, як і в поєдинку першого кола. Що в ньому особливого?
- Він - непоганий нападник, добре чіпляється за м'ячі. Конкретно в моменті, коли полтавці забивали нам гол, вважаю, слід було пресингувати і ту людини, яка спокійно віддала передачу. Звичайно ж, центральні захисники повинні між собою розмовляти, тому що не можна допускати, щоб нападник отримував м'яч у них за спиною.

- Ребров залишився задоволений після гри?
- Не тільки Ребров, але і всі хлопці, все-таки, ми давно не перемагали, тому дуже хотілося знову відчути цей смак і продовжувати в тому ж дусі. Тільки вже набридли ці валідольні ігри, коли ми вириваєм перемогу на останніх хвилинах.

- Так, ви змусили понервувати сьогодні...
- Повірте, ми теж нервували. Хочеться вже більше впевнених перемог та гри: щоб активно й агресивно починати поєдинок, забивати кілька м'ячів на початку, і потім грати в своє задоволення, комбінувати. А коли гра проходить на нервах, не завжди все виходить.

- Що означав жест, який ви показали після забитого м'яча?
- Просто протягом усього другого тайму на трибуні якийсь «доброзичливець» постійно не дуже добре висловлювався на мою адресу. Сьогодні було не так багато глядачів, мені було все чути, і неприємно, тому мій жест був адресований йому.

- Чи не опустилися у вас руки після того, як «Ворскла» забила м'яч першою?
- Ні, песимістичного настрою не було. Просто бісить, або я навіть не знаю, як назвати ці емоції, коли безперестанку атакуєш, але забити не виходить. А елементарний закид призводить до пропущеного м'яча. Ось ми і розсердилися самі на себе, і в другому таймі довели матч до перемоги.

- Що футболістам сказав Ребров до матчу?
- Попросив більше грати через фланги, діяти агресивно з перших хвилин, накривати суперників, постаратися забити м'яч якомога швидше.

- Як себе почував Сергій Станіславович? Тому що на флеш-інтерв'ю він виглядав дуже схвильованим...
- Було помітно, що він трохи переживав з приводу свого першого матчу. Добре, що дебют у нього вдався.

- Чи погодитеся з тим, що в першому таймі темп був не дуже високим?
- Напевно, позначилася погода. Крім того, ми грали лише три дні тому дуже важливий поєдинок з «Шахтарем», тому відчувалося, що не вистачає потрібних емоцій.

- Розкажіть про награних комбінаціях при стандартних положеннях з оригінально вибудуваної «стінкою»?
- Це домашні заготовки, які, на жаль, у нас поки не проходять, будемо далі над цим працювати.

- А що означають дві підняті руки вгору перед виконанням кутових?
- Я не буду розкривати всі карти, тому що у нас наступна гра через три дні, і я впевнений, що тренер «Чорноморця» Григорчук все дивиться і буде аналізувати.

- Сьогодні виграли не тільки для вболівальників, а й за тренера? Чи хотілося допомогти Сергію Реброву вдало вступити у свою нову посаду?
- Ми і раніше грали за тренера. Звичайно, ми розуміли, що це його перша гра, він молодий наставник. Природно, йому важко зараз, але ми підтримуємо один одного: він - нас, ми - його. Це і називається команда.

ФК Динамо Киев