Мирон МАРКЕВИЧ: «Поиск замены Сосе – головная боль для меня»

Наставник харківського «Металіста» Мирон Маркевич ділиться секретами.

— Мироне Богдановичу, в четвер, одразу по жеребкуванні Кубка, ви дали коментар одному сайту, де висловили сподівання, що процедура розподілу пар була чесною…
— Насправді то я вашого колегу просто запитав — чи погоджується він, що окремі протистояння доволі нерівнозначні. Запитав… Убачаєте тут підколку? Хай кожен думає, як захоче.

— Минулого тижня «Металіст» ненадовго повернувся в Україну, а вже в суботу, 25 числа, поїхав на другий тренувальний збір до Ізраїлю: торік ви туди не їздили, хоча раніше візитували регулярно. В чому причини трансформації курсу?
— По-перше, ви вже самі відповіли, що для нас Земля Обітована не є чужою, подібні зміни розташування команди є чисто робочими моментами. По-друге, там же відбудеться другий Об’єднаний турнір, тобто маємо змогу зустрітися з хорошими суперниками.

— Справді, про другий фактор я забув… Проштудіювавши ваші інтерв’ю для клубної прес-служби, з подивом відзначив таке: в одному з них, сказавши, що не всі підопічні поїхали в ОАЕ, на збір № 1, зауважили, що «сподіваєтеся» на їхню присутність в Ізраїлі. Що значить «сподіваєтеся»? Це ж, виходить, злісна самоволка!
— Слухайте: є контракт, інші документи, де прописано все, зокрема штрафи. Хай цим наше керівництво займається, я ж у вихователя бавитись не збираюся… Так, неоднозначна ситуація з Хав’єром (хотів би вірити, що вже із суботи він працюватиме нарівні з усіма), не приїхав Гомес, і я не знаю, що він собі думає. Однак розбиратимуться з цим клубні керівники.

— Про Гомеса: кілька днів тому я говорив із Віктором Леоненком, який сказав, що за фразу «В Україні мало сонця, мені тут погано» аргентинця одразу слід було гнати в три шиї.
— Мені також незрозуміла його поведінка. Проте ми знову дали йому шанс. Він мусить усвідомити: йому треба грати, інакше він нікому не буде потрібен. Іще Алехандро має пам’ятати, що ми взяли його з третьорозрядного клубу, надавши змогу грати в команді європейського рівня… Подивимося.

— Про іншого півзахисника — Андрія Богданова: вітчизняний експерт Олег Федорчук вважає його хорошим виконавцем, але не надто відповідним вимогам сучасного футболу, бо повільний. Що ви на це скажете?
— Богданов насправді класний футболіст, а якби мав швидкість, то перейшов би не в Харків, а в Мадрид, до «Реала»… Іще ви забуваєте, як «багато» у нас кваліфікованих гравців із вітчизняним паспортом… Я не готовий наразі коментувати, як він виглядатиме на полі, лише офіційні ігри покажуть це. Давайте почекаємо, й усе стане на свої місця. Тоді й побачимо, помилилися ми з ним чи навпаки — вгадали. За великим рахунком, усе від нього залежить.

— На перших навчально-тренувальних зборах ви дали шанс Олександрові Нойку: кажуть, що він талановитий, але за іграми молодіжки мені видно доволі посереднього гравця.
— Він знову їде з основою, перевіримо його в Ізраїлі. Йому ми теж дали шанс. Поки тренується з нами, а там буде видно. Проте я не приховую від нього, що маю намір робити ставку на людей передусім досвідчених — Едмара, Красноперова, Хав’єра.

— Також у контрольних матчах на полях ОАЕ грали хлопці з дубля «Металіста» — Азацький 1994 р. н., Радченко 1995 р. н., новобранець із Алчевська Степанюк…
— Кожен клуб УПЛ так робить: бере на збори найперспективніших молодих виконавців. Сьогодні наше завдання — вирішити: залишити їх у нас чи віддати в оренду до клубу першої ліги, бо рівень юнацького чемпіонату вони переросли.

— Банальне запитання: як проходять пошуки заміни Хосе Сосі?
— То головний біль для мене. Поки жодної конкретики не маю.

— Наостанок: згадуваний Федорчук називає вас найліпшим тренером України останнього десятиліття. Й запевняє, що ваша знаменита флегматичність є великим плюсом, бо таким чином ви унеможливлюєте конфлікти в своїй команді. Й тепер: той не приїхав і той не приїхав, того ніким замінити… — а ви спокійні.
— Вдячний Олегові… З приводу характеру — а що робити? Криком нічого не досягнеш. Якщо б ви були на моєму місці, якби зазирнули до мене в душу, побачили б, як усе насправді! Я давно вирішив, що все має спалюватися в собі, а на команду воно не може виливатися. Вихлюпнеш негатив — зашкодиш собі й усім довкола. Треба бути стриманим.

Володимир Баняс, «Український футбол»