Михаил КОПОЛОВЕЦ: «Грозный? Видеть его не хочу!»

У розмові з «Футболом 24» без п'яти хвилин колишній гравець «Говерли» спробував проаналізувати, чому зробив в Ужгороді три кроки назад, пояснив, з яких причин підтримав Євромайдан, а також розповів про дві «веселі» голландські пігулки.

Ми зателефонували Михайлу Кополовцю на початку минулого тижня.

Півзахисник «Карпат», орендований «Говерлою», ввічливо переніс інтерв'ю на кілька днів, аргументувавши відмову тим, що якраз вирішується його доля в ужгородському клубі.

Невдовзі почесний президент «Карпат» Петро Димінський заявив: «Михайло Кополовець хоче повернутись в «Карпати».

Не знаю що у нього там сталось, але зараз він згідний на все, а раніше його зарплата була набагато більшою десяти тисяч доларів». Телефонуємо знову...

- Михайле, чи вирішилося питання з «Говерлою»?
- Залишатися в цій команді для мене немає сенсу. Десять ігор не потрапляю в заявку.

- На ваш погляд, кого ви не влаштовуєте - тренера чи президента?
- Не може щось так різко змінитися. Півроку пройшло з того часу, як Грозний давав інтерв'ю, казав: «Міша нам допоможе, він нам потрібний, туди-сюди», і після цього десять ігор в заявку не потрапляти, хіба це не дивно? Я не зіграв жодної гри в основному складі. Жодної! Тепер він каже в інтерв'ю, що Міші потрібно більше часу. Друзі, ну яке «більше часу»?! Я знаю, що міг допомогти цій команді, але, напевно, є якісь підводні течії.

Розумієте, я з ним говорив... Після матчу з «Карпатами» я кілька ігор не потрапляв у заявку, тож підійшов і запитав: «В чому проблема?», а він якийсь ображений. Каже: «Розумієш, ти після гри з «Карпатами», я цього не бачив - мені це розповіли, підійшов до львівських вболівальників і подякував за гру. Ти зараз граєш в «Говерлі», розумієш, людям це не сподобалося. Так не можна». Я кажу: «Вікторич, в смислі не можна? Я тут сім років грав».

- До речі, після цього матчу з'явилися чутки, що В'ячеслав Грозний звинуватив команду у здачі гри, а також написав заяву про відставку. Це правда?
- Ні, такого не було. І звинувачень таких не було. Програли гру, зрозуміло, що для них цей матч був прициповим. Були на мене злі - команда програла, а я пішов і подякував фанатам.

- Нещодавно ви дали досить емоційний коментар, з якого стало зрозуміло, що є ображеними на земляків. Мовляв, жодна з газет не запросила до інтерв'ю.
- Розумієте, це все підпорядковується клубу. Вони пишуть те, що їм кажуть. Мене ніхто не запитував: «Міша, що трапилося, чому ти не граєш?» Ні одна газета! Тільки зараз запросили на одну програму. (Після паузи) Немає сенсу залишатися в цій команді. Я з тренером розмовляв раз, а він не говорить, в чому проблема. Нема спілкування - лише стіна. А в інтерв'ю каже: «Міші треба час, в нас конкуренція».

Він що, дав мені можливість проявити себе? Потім ще казав, що в мене очі не горять. Друзі, як в мене очі не горять? Я вдома сім років не грав, і у мене очі не горять?! Тут мої товариші приходять на футбол, мої батьки. І у мене «не горят глаза»? Це все блеф!

Я набрав хорошу форму якраз після матчу з «Карпатами», бо коли тільки прийшов у «Говерлу», то був неготовий. Але він мені шансу вже не дав. Конкуренція... Що, в нас у команді футболісти екстра-класу?

Його запитували: «Чому у нас закарпатці не грають?» Він відповів: «Покажіть мені хоч одного закарпатця, і я його поставлю в склад». Це хіба не принижує моєї гідності? У мене на цю людину божевільна злість. Через нього я втратив півроку своєї кар'єри.

- Петро Димінський розповів, що ви не проти повернутися в «Карпати» навіть на гірших умовах, аніж виступали до того. Справді?
- В мене є з «Карпатами» чинний контракт, який закінчується через півроку. Зрозуміло, що я хочу повернутися, адже це команда, де я грав у футбол. Навіть якщо не вийде з «Карпатами», я однаково хочу грати. Там зараз багато футболістів - незрозуміло, розраховують там на мене, чи не розраховують. Ця ситуація в мене вже є. Я дуже шкодую, що приїхав. Подивіться на мене: я - місцевий футболіст, але мені навіть можливості не дали тут грати.

Знаю, що можу витримати конкуренцію з будь-яким футболістом, який тут виступає. Просто мені не дали можливості. Зараз не маю бажання ще на щось чекати. Я вже зідзвонювався з керівництвом «Карпат», тому що розумію - я тут не потрібний. Не можу сказати, що не хочу тут грати, бо ніколи й не грав. Думав, приїду додому хоч на рік, але зробив не один крок назад, а цілих три кроки!

Тут будуть грати Бангладеш, китайці, японці. Легіонери - пачками. Приїдуть ще з п'ятдесят осіб. Така плинність футболістів, напевно, тут потрібна. Мільйони футболістів крутяться туди-сюди. Чи міг я допомогти команді?

Звичайно, що міг. В ряді матчів міг допомогти, але тренер вважає, що я йому не потрібний. Він мені також не потрібний. Я вважаю, що він зі мною вчинив, як мінімум, несолідно. І не тільки зі мною, а й з Адріаном Пуканичем. Його викликали з «Іллічівця», людина приїхала в Ужгород. Але виявилося, що він не є вихованцем клубу, а тому «Говерлі» не потрібний. Друзі, а чому ви документи не подивилися?

Хіба людина, яка грала за «Шахтар» і збірну України не заслуговує хоч трішки поваги? В мене така злість, що я не буду мовчати. Той же Цуррі Дебатік приїхав. Ми сиділи, а він (Грозний, - Авт.) говорив: «От, до нас скоро приїде хороший захисник». Приїхав Цуррі, зіграв одну-дві гри і йому сказали, що непотрібний. А через тиждень закінчувалося трансферне вікно. Це нормальний тренер? Солідно він поступає? Він ще з рядом футболістів так поступає.

Він буде вам говорити, що Міша погано тренується, очі не горять - це все блеф. Чоловік десять ігор не потрапляє в заявку! Посадіть на лавку будь-кого - чи Трухіна, чи Лисенка, чи Буяльського - на десять ігор, а потім подивіться, які у них будуть «глаза», і яка форма.

Граємо з «Арсеналом» в чемпіонаті - виграли. Через три дні гра з тим же «Арсеналом» в Кубку. Вся Україна змінила склади, вийшли грати люди, які хочуть себе проявити. «Говерла» - єдина команда, де грав той же склад. Та дай людям відпочити, дай іншим людям себе проявити. Про що говорити, коли Грозний ні на одній грі «дубля» не побував.

- Тобто, я так розумію, що ви вже Грозному руки не подасте?
- Та якої руки? Я його просто бачити не хочу. Яка рука може бути?!

- Пропоную змінити тему. Влітку «Говерла» залишилася в УПЛ лише завдяки зникненню «Кривбаса». У новому сезоні вже «Арсенал» припиняє існування. Час від часу з'являються новини про проблеми в інших клубах. На ваш погляд, кому може бути вигідний сценарій із «вимиранням» елітного дивізіону? Існує думка, що це робиться для якомога скорішого злиття українського та російського чемпіонатів...
- Думаю, що об'єднання в єдиний чемпіонат - погана ідея. Багато команд не потягнуть фінансово. Це можуть бути всього-на-всього п'ять наших команд-мільярдерів і п'ять їхніх. Інтересу від цього, мені здається, не буде. Тому мені б не хотілося вірити в версію, що скорочення учасників УПЛ - задля об'єднаного турніру.

Від цього постраждають насамперед вболівальники. Можна хіба що так зробити: нехай лідери грають між собою, а низові команди, аутсайдери - з їхніми аутсайдерами. Тоді будуть нормальні «заруби» - і за рівнем, і за фінансовимими можливостями. Якщо ж «Зеніт» буде грати з «Волинню» чи «Говерлою» - інтересу від того не буде.

- Відомо, що ви публічно підтримали Євромайдан. Що спонукало до цього?
- Чому підтримав? Один мій друг в той час перебував на Майдані. Я взагалі не політична людина, в той час готувався їхати на море. Але коли він мені розповів, що там творилося... Міліція не має права бити людей, це неправильно. Коли вони складають присягу, то кажуть: «Служу народу України». Порушення обіцянки мене обурило. Розумієте, я не кажу, що нам треба в Європу, я не говорю, що нам треба в Росію.

Я не політик - вони розберуться без мене. Але коли б'ють простих людей, студентів - це неприпустимо. Друзі зібралися в дорогу, я приєднався до них. Це не якийсь піар. Я там шість днів стояв і мерзнув. Для піару можна на годину зайти, пофоткатися і все.

Дехто мені телефонував: «Міша, ти ненормальний». Я відповідав: «Пацани, я нормальний і мене не цікавить чиясь думка». Моє серце захотіло - і я туди поїхав. Мені навіть мама казала: «Куди ж ти їдеш?». Хвилювалася за мене, але я вже вирішив для себе все.

- Якось ви розповідали, що в Голландії, де полюбляєте бувати, бачите усміхнених людей, а в Україні, цитую, «мрак». На Євромайдані щось змінилося в цьому плані?
- Атмосфера там дуже хороша. Всі посміхаються - я навіть не сподівався, що так буде. Люди вийшли відстояти свій вибір. «Мрака» я там не побачив. Не було такого, що хтось собі випив - таких одразу виводили за периметр. Але все одно - це не Голландія. Там люди ЖИВУТЬ, а в нас мучаться.

- Багато автографів роздали?
- Мені було приємно бачити людей зі Львова - на Майдані їх дуже багато. Впізнавали, підходили. Знаєте, що мене образило? Ні одна людина з Ужгорода мене не впізнала. Навіть київські фанати впізнавали, а закарпатці, звідки я родом, мене навіть не знають.

Почуваюся футболістом з другої ліги. У «Говерлі» мене притискали так, що я зробив не крок, а три кроки назад. Зараз в мене період невизначеності. Знаю тільки одне - залишатися тут (в «Говерлі» - Авт.) я не хочу.

- А від Олександра Шуфрича не було претензій за Майдан? Він, як неважко здогадатися, підтримує інший табір.
- Я Сашу дуже давно знаю, в нас хороші стосунки. Саша мене підтримував, про це ніхто не знав. Я спілкувався з президентом частіше, ніж з тренером. Він мені казав: «Міша, я не можу повпливати на тренера, щоб ти грав. Я сам не знаю, що тут відбувається. Якщо ти захочеш піти, я не буду заперечувати». Користуючись нагодою хочу йому подякувати за людське ставлення. Думаю, що в нього, як у президента клубу, велике майбутнє. Коли я ще виступав у Львові, то не думав, що Шуфрич настільки розуміється на футболі.

- Як спланували відпустку? Куди поїдете?
- Та з друзями буду в Ужгороді, поїду в гори на лижі. Новий Рік зазвичай святкую з батьками. Сім років перебував у роз'їздах, а це перший рік, коли є негатив. Після останньої гри з «Таврією» я забрав футболку. Потім зрозумів, що не хочу її залишати в себе.

Не хочу, щоб вона мені нагадувала про ті півроку, що я тут промучився. Я не хочу бачити екіпіровку, яку мені дали. Розумієте, команда і футболісти - хороші. В них потенціал дуже сильний. Грозний використовує потенціал команди на 60 відсотків. Я йому це можу в очі сказати. А екіпіровку роздарував друзям.

- Що зробили з тими «веселими» пігулками, які влітку привезли з Голландії?
- (Сміється). Я вам скажу чесно: купив ті дві таблетки, але голландці мене «розвели», бо вони не подіяли. Ніколи в житті я нічого не вживав - ані наркотиків, ані цигарок. Тож хотілося хоча б раз розслабитись, бо по житті є імпульсивною людиною. Дав за неї щось 25 євро, проковтнув, сиджу годину - і ніхріна! Уявляєте? Думаю, що ж такоє? Довелося випити стакан віскі, щоб розслабитись.

Футбол 24