Под микроскопом: Гран При Бразилии + ВИДЕО

Хто не дивився гонку в Сан-Паулу, а лише дізнався результати з офіційного протоколу, міг резонно подумати, що нічого цікавого протягом 71 кола не було, і Феттель з Веббером без жодних проблем привезли чемпіонський дубль на останньому в сезоні етапі. Та правда, як казали творці Х-файлів, десь поруч. В Бразилії нецікаво не буває в принципі, просто буває краще або гірше – в неділю ми стали свідками сценарію наближеного до другого, але ж від того самі події на трасі не перестали були захоплюючими.

Ще до початку гонки, коли стало зрозуміло, що вперше за уїк-енд погода дозволяє їхати на сліках, перед командами постало украй непросте питання вибору стратегії. Стратегії умовно «сухої», адже практично весь час метео-радари обіцяли, що дощ от-от накриє автодром. Зрештою довелося приймати рішення, ґрунтуючись на власному досвіді, інтуїції та відчуттях самих пілотів. Спільною для більшості пілотів виявилася тактика подолання дистанції на двох комплектах середньої та одному жорсткої гуми. Але при цьому порядок роботи з ними виявився більш розмаїтим. Зокрема, Дженсон Баттон на прощання з невдалим сезоном провів, мабуть, свою найкращу гонку в 2013-му. Попри чергову невдалу кваліфікацію англієць зумів піднятися на 10 позицій порівняно зі стартовою великою мірою завдяки обраній стратегії – чемпіон 2009-го стартував не на Medium, як майже всі його колеги, а на Hard, що з одного боку не дозволило затягнути перший гоночний відрізок (дует Red Bull і Алонсо, провели на трасі більше часу на м’якшій гумі), проте з іншого – дало змогу їхати швидко на Medium в час, коли паливні баки були вже добряче спорожненими, а опоненти при цьому змушені були рухатися трасою на жорсткому комплекті.

Про те, що проблеми з шинами в Браклі так і не розібралися остаточно нагадала гонка – перегрів задніх шин переслідував Росберга вже після перших кіл, тож команда перестрахувалася і на обох піт-стопах Ніко, так само як і Льюіса, механіки ставили жорсткі комплекти з якими у Mercedes проблем не виникло.

Схоже, що сам факт завершення сезону й розуміння, що три з половиною місяці не доведеться приймати рішення, які безпосередньо впливатимуть на пілотів, трохи затьмарили голову стюардам. Серед трьох штрафних проїздів по піт-лейн жодних питань немає тільки до покарання Ван Дер Гарде, який занадто довго не реагував на сині прапори. Зрештою, в паддоку і за його межами справи пілотів Caterham не цікавлять нікого, крім, хіба що Marussia.

Що ж до Масси і Хемілтона, то тут не все так однозначно – так, пілотів попереджали заздалегідь, щоб вони не зрізали трасу в місці заїзду в бокси, але чому тільки цього року на це звернули увагу? Невже минулого, позаминулого чи 2003-го це не було небезпечно чи нечесно по відношенню до тих, хто не заїжджає на лінію всіма колесами? Тож рішення Чарлі Уайтінга озвучене до гонки, а стюардів під час неї виглядає просто як привід показати пелотону, хто має повноваження карати або помилувати пілотів за що-небудь, що сьогодні й тільки сьогодні їм видається неправильним.

Ситуація ж із зіткненням Хемілтона з Боттасом просто виглядає як недолугий і невчасний жарт пілотів. От тільки різні табори вболівальників, звісно в залежності від своїх симпатій, зайняли протилежні позиції стосовно того, хто винен і чи заслуговував Льюіс на покарання.



З одного боку ми пам’ятаємо, що Валттері був коловим, з іншого – колові пілоти мають право на трасі атакувати і повертатися в одне коло з лідерами (зрештою, саме в Бразилії таким чином Дані Ріккардо обігнав Феттеля незадовго до другого піт-стопа німця). Williams на прямій однозначно був швидшим і фін не хотів втрачати час за більш повільним в той момент Хемілтоном, от тільки Льюіс чи то не бачив машини Боттаса, чи то вирішив, що раз він коловий, то його пропускати не варто, але британець на рівному місці наступив на добре знайомі йому ще з часів McLaren граблі – перед гальмуванням почав займати оптимальну траекторію не переконавшись, що там куди він надумав направити свій болід уже є інший.

Чи мав Валттері час і місце для того, щоб також здати трохи праворуч і розминутися з Mercedes британця? Взагалі-то мав, він не на самому краю траси знаходився, а маневр Льюіса не був різким (несподіваним – так, але не різким). Тож виправдання Хемілтона стосовно того, що він вдосталь місця залишив фіну, має право на існування. Інша справа, що внаслідок інциденту гонка для Боттаса закінчилася, тому, можливо, цей факт і став вирішальним при прийнятті рішення покарати пілота Mercedes. Зрештою, може це навчить останнього дивитися в дзеркало тоді, коли поруч є інші.

Гадаємо, якби для Марка Веббера гонка в Сан-Паулу не була останньою, а він при цьому все-одно зняв би шолом під час повернення в бокси – його б обов’язково покарали. Але австралієць виявився хитрішим і дозволив собі порушити правила тоді, коли його за це вже не має жодного сенсу карати.

Окремих слів заслуговують керівники Lotus і Хейккі Ковалайнен. Від фіна чекали допомоги у боротьбі з Ferrari та Mercedes, при цьому шансу Давіде Вальсеккі не дали, аргументуючи власне рішення тим, що італієць не має досвіду призового пілота, в той час як у фіна його вдосталь. Тепер, коли результат відомий і ми знаємо, що Давіде точно не набрав би менше очок, ніж Хейккі, виникає резонне питання – а чи правильно вчинив Бульє, відмовившись від недосвідченого, але украй мотивованого резервного пілота на користь досвідченого Кові, який по-суті нічим команді не допоміг? А тут ще й двигун на боліді Грожана, за влучним виразом гонщика, «пішов на канікули» на початку бразильської гонки, остаточно закріпивши за Lotus четвертий рядок в Кубку конструкторів.

P.S. Прощання з епохою V8 дещо оригінально пройшло в стані Red Bull: Марк Веббер завів двигун на своєму боліді, обмежувач обертів при цьому було знято і вісімка від Renault видала на гора 22 000 об/хв. і прекрасну механічну симфонію:



В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua