Валерий ФЕДОРЧУК: «Я разочарован в болельщиках Карпат»

Лівий захисник «Карпат» Валерій Федорчук дав коментар Інформаційному центру клубу після гри третього туру Прем’єр-ліги з київським «Арсеналом» та поділився своїми думками щодо двох домашніх невдач на старті сезону.

– З «Арсеналом» ми зіграли значно краще, ніж з «Ворсклою», але знову програли, причому з тим самим рахунком 0:2. Чому? Думаю, доки ми будемо припускатися таких помилок в обороні, доти будемо й програвати. Це ж не друга ліга і не перша – це Прем’єр-ліга, а в ній карають за найменшу помилку. А ми собі дозволяємо помилки з дворового футболу, бо навіть у ДЮСШ таке є неприпустимим. От і сьогодні ми пропустили обидва голи, що називається, на рівному місці. Хіба можна заробляти таке пенальті? А другий гол! Напевне, жоден з нас не зможе толком пояснити, чому ми пропустили. Значно краще ми зіграли в атаці – за один перший тайм мали більше гольових моментів, ніж за два попередні матчі разом взяті. Але що з того, коли ми їх не реалізовуємо. Як тут можна виграти?...

По грі більше говорити нічого. Ще раз тільки наголошу, що ми самі винні в своїх невдачах. Ну хіба ще нам відверто не фартить. І от тут я хотів би сказати кілька слів про атмосферу на стадіоні, бо від неї чимало залежить.

Гравцем «Карпат» я став якихось півтора місяці тому. Але я вже грав за команду цього прекрасного міста. Думаю, львівські вболівальники мене пам’ятають за виступами за ФК «Львів». Я їх також пам’ятаю. Дуже добре пам’ятаю, як вони приходили на наші матчі і всією душею по-справжньому нас підтримували. Ми тоді дуже здорово почали, сенсаційно обігравши «Шахтар» (2:0), але потім більше програвали, ніж досягали позитивного результату. Але при цьому ми жодного разу не чули на свою адресу образливих слів та докорів за погану гру. А коли ми в останньому турі програли «Карпатам» і вилетіли з Прем’єр-ліги, то стадіон стоячи проводжав нас з поля, а в очах багатьох вболівальників були сльози. Я цього ніколи не забуду, бо подібне забути неможливо.

Коли я перейшов цього літа у «Карпати», то був переконаний, що команді буде гарантована суперпідтримка на кожному матчі. Адже всім в Україні добре відомо, що фанати «Карпат» супроводжують свою команду на кожен виїзд і не раз бувало, що навіть у гостях команда мала більш гучну підтримку, ніж господарі. Ну а про те, як підтримують у Львові, годі було й казати.

Однак виходить, що я помилявся, бо схоже, що у Львові в цьому плані дещо змінилося. Так, у Донецьку наші фанати нас підтримували дуже добре. Те саме я можу сказати про 16-ий сектор і на обох домашніх іграх нинішнього сезону. Але деякою частиною решти вболівальників, коли називати речі своїми іменами, я дуже розчарований. Складається враження, що чимало львів’ян приходять на наші матчі тільки для одного – дати вихід своїм негативним емоціям та покричати образливі репліки на адресу команди, тренера і гравців. Більше того, у мене є підозра, що деякі йдуть на стадіон із надією, що «Карпати» обов’язково спіткає невдача, а їхньою улюбленою піснею є так званий хіт «Карпати» знову програли в футбол». Тобто люди йдуть не вболівати за свою улюблену команду, не підтримати її, а насолодитися тим, як її спіткає невдача і тоді вже дати волю своєму негативу по повній.

Коли це так, то я б попросив таких горе-вболівальників у дні наших домашніх матчів задуматися: можливо, поїхати на озеро, поласувати шашликом – не менше задоволення, ніж «похаяти» команду?

Коли чуєш те, що кричать з трибун деякі люди, то мимоволі починаєш думати, що краще б ми всі ігри проводили на виїзді. Я от одного не можу зрозуміти – невже вони не усвідомлюють, що їхня негативна енергетика не може негативним чином не позначитися на нашій грі? Адже вже давно всім відомо, що думки, а тим більше слова, мають властивість матеріалізуватися. Особисто я починаю думати, що не випадково «Карпати» вже третій рік підряд супроводжує суцільне невезіння. Адже навіть коли команда демонструє непоганий футбол, все одно виграє дуже рідко. Зате змарнованих стовідсоткових гольових моментів більше, ніж достатньо.

Розумію, що в мені говорять емоції. Так – це в якійсь мірі крик душі. Та я дуже хочу попросити львів’ян: приходьте на наші матчі, але виключно з позитивною енергетикою і хорошими думками та вірою в перемогу своєї улюбленої команди. І тоді ваша справжня любов до «Карпат» та віра в нас, гравців, обов’язково почнуть заряджати команду невичерпною енергією і додавати їй сил, аби перемагати в кожній грі. Не випадково ж кажуть, що в домашніх іграх і стіни допомагають. Тож будьте тими стінами, які насправді допомагають!

Sport.ua