Олег ФЕДОРЧУК: «Бюджет Николаева остался тем же»

- Старт взято: виїзні поразка в першому турі й перемога в другому матчі. Олеже Вікторовичу, як пояснити такий контраст?
- Я б це назвав стартовим парадоксом. Якщо детально проаналізувати дві гри, то із «Зіркою» ми не заслуговували на поразку (1:2), а в Тернополі, м’яко кажучи, ми не зовсім награли на перемогу з «Нивою» (3:2). У цілому, після побаченого у цих матчах, можу сказати, що підготовкою команди задоволений.

- Поразка є, перемога - також, отож у наступному матчі з «Нафтовиком» очікуємо на нічию?
- (Сміється). Не хотілося б. Розуміємо, що «Нафтовик» - серйозна команда, одна з найдосвідченіших за підбором виконавців, але це аж ніяк не означає, що ми не гратимемо на перемогу.

- Період так званої притирки вже минув?
- Досконало поки не знаю можливості підопічних, та саме в офіційних іграх проходить найсуттєвіше знайомство з командою. Зіграли поки лише два поєдинки, але вже можу сказати, що деякі хлопці мене розчарували, бо чекав од них більшого, а деякі навпаки - приємно порадували. Гадаю, за три-чотири гри вже матиму повну картину про виконавців, адже поки не всі хлопці грали по два тайми, а були й травмовані, хтось, можливо, не увійшов у гру…

- У інтерв’ю місцевому телебаченню ви сказали, що за підбором виконавців команда може претендувати на 3–4 місця в турнірній таблиці. А наскільки реально це буде втілити в життя на практиці?
- Коли про це говорив, то враховував і тривалий зимовий антракт, за який, упевнений, нам удасться підсилитися. У нас є програма, а головний із її пунктів - не намагатися все зробити швидко та одразу. Ми будемо виважено й продумано підходити до її виконання. Стадіон у нас в хорошому стані, є транспорт, у місті спостерігається підйом. Тобто, маємо всі передумови, щоби перебувати на горі турнірної таблиці.

- У команді ви недавно, тож, попри все, потрібен час, як ви вже сказали, щоби принаймні ознайомитися з можливостями всіх гравців, аби зробити певні тренерські напрацювання. Як довго триватиме цей період?
- Це залежить од багатьох факторів. Велике значення має атмосфера в команді. А в нас вона хороша. Також важливі й можливості футболістів. Якщо буде й стабільне фінансування, а воно в нас є, то цей процес проходить досить швидко. За місяць, гадаю, я вже матиму повну картину.

- Із екс-головним тренером команди Русланом Забранським зв’язок підтримуєте?
- Нині він працює в дитячо-юнацькій школі й завжди поруч. Але в мене в роботі не виникало таких питань, щоби доводилося звертатися по консультацію до нього.

- Олеже Вікторовичу, пригадую, коли ви прийшли в Миколаїв, то сказали, що одним із головних завдань команди буде підготовка гравців, аби ті з часом переходили в прем’єр-лігові клуби. Зараз можете сказати, хто з хлопців має найбільші перспективи?
- Сказати впевнено, звісно, не можу, а ось спрогнозувати - так. У нас є група гравців, які з часом могли би перерости в прем’єр-лігових виконавців. Мова, зокрема, про Валерія Восконяна, Станіслава Чучмана, Антона Голенкова, Артема Чорнія, Олександра Каблаша, Андрія Ковальова. Так до восьми виконавців і назбирається. Якщо пригадуєте, то коли я працював у Вінниці, то також говорив про гравців цього колективу, які можуть із часом перейти до вищолігових клубів. Із мене тоді місцеві насміхалися. І що маємо у підсумку? Чотири футболісти з тієї команди нині виступають у прем’єр-лізі: Дмитро Козьбан і Дмитро Нємчанінов (обидва - «Волинь»), Сергій Воронін («Севастополь») і Андрій Пилявський («Маккабі», Хайфа), хай останній і не в Україні нині, але ж грає на найвищому рівні.

- Вам, до речі, останніми роками переважно доводилося працювати з клубами, в яких «фінанси співали романси». У «Миколаєва», як відомо, з цим питанням теж були проблеми. Яка ситуація в клубі нині?
- Бюджет залишився тим же. Хоча внесли деякі скорочення. Та в цілому команда всім забезпечена. Маємо змогу нормально тренуватися, харчуватися, забезпечені транспортом, немає проблем із зарплатнею та преміальними. Ми, звісно, не почуваємося варениками в сметані, але й не бідуємо. Нам зараз, узагалі, гріх на щось скаржитися. Скажу навіть більше: вперше за останні років п’ять роботи головним тренером, я з командою мав змогу провести повноцінні виїзні збори. До прикладу, з тією ж вінницькою «Нивою» кілька років, через нестачу фінансування, змушені були готуватися на місці.

- Ще одне із завдань, які стоять перед вами, - втримати лідерство «Миколаєва» за кількістю глядачів на матчах. Відповідно, можна припустити, що акцент у роботі робитимете на видовищність?
- А в мене інакше й не вийде. У команді більшість гравців атакувального плану, тож як би того не хотів, але грати в захисний футбол у нас не буде змоги. Приклад тому - дві останні гри, в яких ми забили чотири м’ячі. Відзначу, що ці матчі збирали найбільшу кількість глядачів. Очікуємо, що в наступній домашній грі їх буде ще більше. До речі, на видовищній грі наголошував і президент клубу, щоби збільшувалася кількість глядачів на трибунах.

- Олеже Вікторовичу, знаю вас як амбітного тренера. А які завдання ставите в «Миколаєві» перед собою?
- Своєю роботою в Миколаєві я хочу бути затребуваним у прем’єр-лізі. Можливо, це буде й з «Миколаєвом».

Олександр ТРАВЯНКА, «Український футбол»