Сефер АЛИБАЕВ: «Больше всего удивил матч в Киеве»

— Я очікував, що завершення цього чемпіонату буде надзвичайно напруженим і цікавим, але виходить усе якось ніби навпаки…

По-перше, знову почастішали суддівські помилки, причому у великій кількості. По-друге, так само зросла кількість «незрозумілих» матчів. Принаймні для мене.

Ось, візьмемо гру в Луганську: за великим рахунком, усе тут поламали дії арбітра. «Металіст» почав погано, проте впродовж зустрічі впіймав натхнення.

Утім, найбільше з усіх здивував мене матч у Києві, на якому був: у мене склалося враження, що «Динамо» вирішило свої завдання на сезон, отож і ходило в суботу пішки по полю. Кажуть, що виграли динамівці на класі, ще комусь здалося, ніби киянам пощастило, проте мені всі ці нюанси за тією пішою завісою не були помітні…

Ще один дивний матч пройшов у Одесі: тренер «Чорноморця» пояснив такий результат емоційним виснаженням, спустошенням опісля півфіналу з «Дніпром», але, з іншого боку, в них же багато футболістів запасних, які мало грали навесні. Невже їх не можна було випустити, зіграти дублем? Не розумію…

У грі «Шахтар» — «Таврія» нічого не здивувало: команда єврорівня обіграла ту, що «стояла й слухала весну». Чому ж тут чудуватися? Навіть те, як нині донеччани «сприяють» забитим м’ячам Мхитаряна, не вражає мене…

Теж свого роду нетрадиційним здавався матч у Львові. Те, що цього року коїться в «Карпатах», є чимось ненормальним: незрозуміла політика клубного керівництва позначається на футболістах, які сьогодні навіть не виснажені, бо тут це слово не підходить, потрібно інше шукати. А «Дніпро», як кажуть, на класі відіграв.

Хочу наостанок і про позитивне згадати. По-перше, «Арсенал». Головна заслуга його тренера в тому, що він не став нічого ламати, робити щось на противагу попереднику. Знаєте, чому останнім часом «каноніри» ледь не кожному супернику по три-чотири м’ячі «відвантажують»? Бо, зваживши на особливості їхньої зимової підготовки, для них чемпіонат розпочався саме тепер… По-друге, «Кривбас»: упіймавши свою гру, вони не відпускають її, б’ються за себе, за що їм — честь і хвала! Рідко таке побачиш у нашому чемпіонаті…

«Український футбол»