Гран При Испании: мастер-класс от Фернандо Алонсо

Формула 1 повернулася до Європи, а разом із цим успіх повернувся до червоної команди. Як би нам цього не хотілося, але шини, шини і ще 100 тисяч разів шини залишаються головним лейтмотивом сучасних перегонів. Без Pirelli, мабуть, було б не настільки весело, але вже точно більш передбачувано. Італійські шинники під час паузи в чемпіонаті переробили суміш Hard, оцінити якості якої пілоти змогли вже зараз. По гарячих слідах тяжко робити серйозні висновки, але залишилося враження, що великої різниці між тими комплектами, що були в Азії, та теперішніми за великим рахунком немає, що підтвердив ще в суботу Себастіан Феттель.

Кваліфікація навряд чи когось серйозно здивувала – машини Mercedes фантастично їдуть на одному швидкому колі з мінімумом пального в баках, на їх біду очки роздають по неділях, а в гонках розклади вже зовсім інші, тож перший ряд стартового поля, окупований Росбергом і Хемілтоном, лідерами сезону більшою мірою розглядався як штучна перепона, швидке подолання якої обіцяє дорогоцінні очки в чемпіонській гонці.

Після практичних сесій та кваліфікації в Pirelli порахували оптимальну гоночну стратегію і сповістили, що вона складається з трьох піт-стопів. Себастіан Феттель, який показав третій результат в кваліфікації, був ще більш категоричним, сказавши, що з’їсть власний капелюх, якщо комусь на цій гумі вдасться проїхати гонку тільки з двома зупинками.

Реальність, як це часто буває в епоху Pirelli, виявилася дещо іншою – проїхати дистанцію гонки з трьома зупинками змогли тільки шестеро пілотів, от тільки троє з них фінішували в останній четвірці, Ніко Росберг більше боровся з машиною і шинами, ніж з суперниками, і тільки Кімі Ряйкконен та меншою мірою Дженсон Баттон зуміли по справжньому витиснути максимум з тактики трьох піт-стопів.

А починалося все як завжди весело, а місцями навіть дуже очікувано – як тільки червоні вогні світлофора згасли Марк Веббер провалився на п’ять позицій (з 7-ї на 12-ту), а дует пілотів Ferrari протягом першого кола зумів виграти по дві – це стосовно очікуваного. Несподівано невдало стартував Льюіс Хемілтон, який вже на виході з першого повороту мав можливість добре роздивитися дифузор на машині Феттеля, а після затяжного третього – вже на боліді Алонсо.

Коли на початку другого кола Масса обігнав Переса, то швидко приєднався до групи лідерів, замикаючи її на шостій позиції. В принципі ще вчора було зрозуміло, що ні Росберг, ні Хемілтон претендувати не будуть не те що на перемогу, а й на місце на подіумі також, але пілоти срібних стріл скільки могли упиралися в боротьбі з більш швидкими конкурентами з Red Bull, Ferrari та Lotus. Краще це виходило у Ніко, який до першого піт-стопа лідерством так і не поступився, а от боротьбу з Льюісом ще до першого візиту в бокси на свою користь зуміли вирішити Кімі та Феліпе.

Попри прогнози Pirelli гонщики топ-команд раніше очікуваного відправилися до механіків за наступними комплектами шин: на 8-му колі в боксах побував Веббер, на 9-му –Масса, на 10-му – Алонсо та Хемілтон і, зрештою, на 11-му – Росберг, Феттель і Ряйкконен. Така рання хвиля перших піт-стопів наводила на думку, що трьома зупинками справа не обійдеться, але залишалося дочекатися підтвердження цієї гіпотези. Більш рання зупинка дозволила Массі випередити Ряйкконена, але як виявиться пізніше – це був тільки початок тактичної боротьби між червоною та чорно-золотою командами.

Ніко Росберг, який ціною неймовірних зусиль стримував швидші боліди на першому відрізку, виявився безсилим вже на початку другого – буквально протягом одного 13-го кола німця послідовно обігнали Алонсо, Феттель і Масса, картину доповнив Ряйкконен, який обігнав Ніко на наступному колі. Як не стараються в Бреклі, але гоночний темп W04 залишається не набагато кращим, ніж минулого року був у W03. Супер потужний за іменами технічний штаб Mercedes, принаймні на даний момент, виявляється малоефективним.

Коли Естебан Гутьєррес, який тимчасово очолив гонку після піт-стопів лідерів, звернув у бокси, гонку під щасливі крики, гамір, овації та посмішки абсолютної більшості глядачів автодрому очолив Фернандо Алонсо. Іспанець потроху нарощував відрив від Феттеля, який в свою чергу з меншою ефективністю від’їжджав від Масси, що перебував під незначним пресингом збоку Ряйкконена. Поступово відриви у групі лідерів стабілізувалися, а разом із цим прийшла пора для другої зміни страв шин. Раніше за інших – на 21-22 колах – покришки змінили в Ferrari (знову більш ранній піт-стоп допоміг Феліпе виграти одну позицію – на цей раз позаду залишився Феттель) і тепер вже стало цілком очевидно, що червоні їдуть з стратегією чотирьох піт-стопів. Теж саме стосувалося і обох пілотів Red Bull, але тактика Кімі продовжувала ще певний час залишатися загадкою – з одного боку фін їхав досить швидко, але недостатньо, якщо порівнювати його темп з Алонсо, з іншого ж – економія на проведенні піт-стопу давала можливість зберегти дорогоцінний час тим більше, що Е21 відмінно працює з цьогорічною диво-гумою.

Гідо Ван Дер Гарде принаймні подумки міг приміряти на себе комбінезон Red Bull тоді, коли на його «зеленому крокодилі» заднє ліве колесо відправилося в автономну подорож трасою – погано закріплювати колеса на піт-стопі «уміють» механіки будь-якої команди.

Шини таки стали ключовим фактором під час гонки – незліченну кількість разів можна було почути як гоночні інженери просили, благали, вимагали від своїх пілотів їхати акуратно, слідкувати за зношенням та берегти покришки, особливо це стосувалося лівої передньої, на якій після короткої серії кіл часто залишалися характерні лисини, які майстерно виловлював режисер трансляції і часто подовгу смакував slow-motion повторами, показуючи Алонсо, Феттеля, Массу, Росберга та інших героїв каталонського асфальту. Та найбільше не пощастило Жану-Еріку Верню у якого заднє праве колесо після 4 кіл гонки розшарувалося практично миттєво, поставивши хрест на перспективі фінішувати в топ-10. Схоже, що і цього разу Пол Хембрі «знайде» якісь уламки або сторонні предмети, але репутаційні втрати Pirelli за цей сезон ризикують стати непереборними.

Після перетину гоночного екватору стало вже остаточно зрозуміло, що боротьбу за перемогу нав’язати Алонсо якщо і зможе, то тільки Ряйкконен – фін їхав з альтернативною стратегією, Феттель відставав усе більше, ну а Масса, зі зрозумілих причин, конкурентом бути просто не міг.

Коли ж на 39-му колі Фернандо наздогнав і обігнав Кімі тільки диво або технічні проблеми могли завадити іспанцю тріумфувати на домашній трасі. Але нічого подібного не сталося й Алонсо зробив щасливими десятки тисяч людей, які зібралися на автодромі, та ще більше фанів Скудерії по всьому світі.

Інтрига останніх десятків кіл точилася довкола примарного шансу Масси здобути переможний дубль для команди, але наздогнати Ряйкконена бразилець так не зумів, хоча не думаю, що він сильно засмутився з цього приводу – єдиним достойним конкурентом фіна був тільки Алонсо, він і переміг.

За спинами лідерів, які відправилися за класичним шампанським, боротьби вистачало вдосталь. Якщо Феттель на початку гонки претендував на перемогу, потім на подіум, то в підсумку фінішував у гордій самотності, зате залишився лідером сезону. Марк Веббер після свого «фірмового» старту зумів подолати максимум пересувних перешкод в особі Force India, Toro Rosso, Mercedes і McLaren та побачив картатий прапор услід за своїм напарником. Американські гірки, схоже, стають улюбленим видом гонок для австралійця, якому треба добряче впасти на старті, щоб краще їхати протягом всієї гонки.

Але найцікавішу боротьбу на останніх колах дистанції продемонстрували Росберг з Ді Рестою та Баттон з Пересом. Ніко, якого в першій третині гонки, зуміли обігнати всі хто хотів таки виграв свою дуель проти шотландського пілота – як не намагався Пол, але Росберг вистояв. Аналогічно розгорталися події і в боротьбі напарників по McLaren – Баттон їхав попереду, мав більш зношені шини, бо їхав з трьома піт-стопами, але утриматися попереду Переса було для англійця справою честі. Для Чеко довести свою перевагу над титулованим напарником було не менш важливим, але досвід переміг молодість.

Звитяга Фернандо стала для нього 32-ю в кар’єрі, більше тільки у легендарних Сенни, Проста і Шумахера. Тріумф на рідній землі дозволив добре скоротити відставання від Феттеля, який продовжує залишатися лідером чемпіонату, крім того Ferrari знову повернулася на другий рядок у Кубку конструкторів. Також не набагато, але зумів наблизитися до Себастіана і Кімі – пілотів Red Bull і Lotus розділяють всього лише 4 очка, та попри це фін залишився незадоволеним результатом гонки, яку він сподівався виграти, що тільки свідчить про те, наскільки голодним до перемог залишається Ряйкконен. Якщо протягом сезону Lotus зуміє підтримувати темп Red Bull і Ferrari по модернізації боліду – нас чекатимуть надзвичайні гонки.

А наступною з них буде легендарне Монако до якого залишається два тижні!

P.S. Пол Хембі через twitter написав, що компанія перегляне свій підхід до виробництва шин і, напевно, на уїк-енд в Сільверстоуні будуть нові зміни.

Гран Прі Іспанії

Найшвидше коло гонки: Естебан Гутьєррес (Sauber) - 1:26.217 (56-те коло)

Не фінішували:

Особистий залік

Кубок конструкторів

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua