Под микроскопом: Гран При Бахрейна Формулы 1

Шини і стратегія

Як і на попередньому етапі одним з вирішальних факторів у боротьбі за перемогу була правильно обрана і втілена шинна стратегія. Причому якщо в Китаї м’які шини «вмирали» ледве проїхавши кілька кіл, то вже в Бахрейні ситуація була іншою. По-перше, Pirelli відмовилась від гуми Soft (яка на Сахірі з його температурою й абразивністю асфальту прожила б лічені повороти кола), позбавивши команд нереального головного болю, а глядачів фарсу в кваліфікації й цирку на дроті в гонці. По-друге, той таки бахрейнський асфальт вкупі з піском, нанесеним постійно, нічого доброго не обіцяв пілотам і при використанні двох найжорсткіших типів сумішей. Але в підсумку вийшло цілком непогано.

Комп’ютерна симуляція показувала, що найкраща тактика – це три (або два в залежності від уміння пілота працювати з шинами) перших гоночних відрізка на Hard і фінішний спурт на середньому типі, але ризик кваліфікуватися далеко на стартовій решітці був завеликий і серед топ-команд тільки Масса і Грожан обрали такий варіант. От тільки для Ромена цей вибір став наслідком відверто невдалої кваліфікації, а Феліпе хоч в суботу і зумів показати відмінний кваліфікаційний час на жорсткій гумі, але відносно ранній перший піт-стоп яскраво говорив, що в Ferrari мали своє неповторне бачення стратегії для бразильця. І дуже шкода, що подальші проблеми не дозволили нам побачити всю висоту польоту думки стратегів з Маранелло.

Звісно любителів розбирати саме стратегічні рішення, які приймаються ще напередодні гонки, не може не радувати той факт, що тріо пілотів на подіумі доїхали до нього з різними тактичними схемами.

Можна як завгодно ставитися до Феттеля, згадуючи його везіння, Едріана Ньюі, який проектує для нього найкращу техніку, егоїзм і небажання виконувати командні вказівки, але в неділю німець яскраво продемонстрував чому саме у нього, а не Веббера, чемпіонська одиничка на борту. Консервативна стратегія зі стартом на більш м’якому комплекті й відносно коротка боротьба з Росбергом за лідерство в гонці, після якої Себастіан чкурнув по трасі так, що гай шумів, дозволила дуже спокійно і напрочуд упевнено себе почувати аж до самого фінішу. Причому навіть тут німець не зміг відмовити собі у спокусі немовби граючись мимохідь встановити найшвидше коло гонки просто власного задоволення заради. А ще щоб показати іншим, що він запросто може це зробити, а будь-які спроби його наздогнати все-одно будуть марними. Шкода тільки, що єдиний пілот, який міг створити для Феттеля реальні проблеми і поборотися за перемогу в гонці пав жертвою власного боліда і приїхав у нижній частині першої десятки. Що не кажіть, а з Алонсо на справній машині боротьба й інтрига тривала б значно довше ніж до 7-го кола.

Кімі Ряйкконен схоже розуміє, що його Lotus не завжди може їхати в темпі Ferrari або Red Bull, але і тут фін все-одно максимально використовує переваги власного шасі та вміння обережно навантажувати гуму. Якщо в рівних умовах обійти головних конкурентів не виходить – не варто перейматись, варто зробити «хід конем» і все-одно опинитися попереду більшості з них. Два піт-стопи, прекрасний темп на довгих відрізках і відвертий подив стосовно раннього заїзду для другої зміни шин – все це складові успішного результату. Так, програш в особистому заліку тільки збільшився, але Кімі вже 21 гонку поспіль неодмінно набирає очки, а така стабільність і зрілість пілотажу змушує згадати про «Професора» Проста й говорить, що від Ряйкконена варто чекати боротьби і надалі.

Ромен Грожан схоже саме тепер згадав за яку команду і з якими амбіціями виступає, а тому провів найкращу за чотири етапи гонку, зіпсувавши тим самим, здавалося таке близьке свято для Пола Ді Рести, який не менше француза заслуговував піднятися на подіум. Але гоночного темпу його Force India не вистачило зовсім небагато, а Грожан останні кола дистанції летів немов на крилах, тимчасово позичених у Red Bull. Зрештою шотландець заслуговує аж ніяк не менших компліментів, ніж його колеги, які на подіум з шипучкою таки потрапили. Все ж таки для того щоб успішно протистояти з топ-командами правильної шинної тактики і непоганого темпу не вистачає, потрібно ще й везіння, а його Ді Реста поки що чомусь не заслужив.

А от хто заслужив критичних слів за підсумками гонки, то це Росберг і Баттон. Поул німця перетворився на 2 очка за 9-те місце в гонці – це і близько не той результат, який можна було показати. Дженсон настільки зав’яз у боротьбі з Пересом, що незчувся як його шини перетворилися на лахміття. А у Росберга хоч і не було єдиного конкурента, та постійна боротьба на трасі помножена на апетит W04 призвела до аналогічних наслідків. В підсумку проблеми з гумою змусили обох відвідувати механіків вчетверте і замкнути топ-10.

«Протистояння етапу»

Обгонів, боротьби, проколів, зіткнень, скарг – всього цього в Бахрейні було неочікувано багато. Неочікувано, це якщо пригадати, наприклад, гонку в Сахірі у 2010-му, яка практично від самого старту перетворилася на процесію різнокольорових трамваїв.

Минулого уїк-енду найяскравіше запам’яталася дуель напарників по McLaren. Взагалі коли мова йде про справжню (а не таку як у Всім-добре-відомих-командах) боротьбу між напарниками по команді – це нерідко дуже цікаво, а коли це пілоти McLaren, то ніколи не знаєш чим все це завершиться в підсумку, адже портфоліо команди налічує такі знакові для Формули 1 протистояння як Лауда-Прост, Прост-Сенна, Алонсо-Хемілтон і багато інших. От і цього разу ми стали свідками ще однієї захоплюючої баталії гонщиків команди з Уокінга.

Найцікавіше в цьому всьому, що і Дженсон, і Серхіо залишилися незадоволеними діями один одного. Справедливості заради, варто сказати, що в різних епізодах обоє перегинали палицю (звісно за мірками сучасних трактувань правил).

Ось Баттон робить вигляд, що не бачить свого напарника або не бачить, що ширина гоночного полотна закінчилася:

а ось так цю боротьбу бачив Грожан:

Короткочасна поїздка по піску явно не найкращим чином відобразилася на емоційному стані мексиканця, який продовжував напирати, атакувати і намагатися будь-що протиснутися повз машину Баттона. Не зупинив Переса і контакт, наслідки якого могли стати значно сумнішими для обох пілотів, ніж просто незначне пошкодження переднього крила на машині Чеко:

«Сьогодні просто не наш день»

Ці слова практично кожного уїк-енду можна почути з вуст і керівників команд, і пілотів, а часом навіть і механіків. Але в Бахрейні сказане Стефано Доменікалі не сприймається як виправдання за допущені помилки, як це, наприклад, було в Малайзії. Ні в п’ятницю, коли під час практичних заїздів у «червоних» все було гаразд, а Масса навіть очолив протокол другої сесії, ні в суботу, коли в результаті кваліфікації і штрафів інших пілотів дует Фернандо-Феліпе повним складом опинився на другому ряді стартового поля, ніщо не передбачало що на пілотів Скудерії посипляться непрогнозовані й майже містичні проблеми. Можна без надзусиль пригадати випадки, коли привід DRS відмовляв на різних болідах за роки використання даної системи, але це зазвичай стосується відкриття рухомого крила, а не його закриття. Звичайно, синьйору Доменікалі можна поставити питання чому Алонсо одразу після першого піт-стопу на 7-му колі не дали вказівку перестати використовувати DRS, адже причини виникнення проблеми під час коротенької зупинки в боксах виявити не було можливості – але всі знають що іноді проблеми зникають так само без видимих причин, як і виникають перед тим.

А от дивлячись як не пощастило Массі, можна тільки дивуватися і згадувати приказку про снаряд, який не влучає двічі у ту саму воронку. Схоже, що бразилець готовий посперечатися на цю тему прямо зараз. Вже по завершенню гонки Пол Хембрі розказав, що в обох випадках шини зазнали сторонні механічні пошкодження – якщо в одній з них були знайдені карбонові уламки, то на іншій був надріз на бічній поверхні. Що ж, як сказав Фернандо, рано чи пізно конкуренти також зіткнуться з якимись проблемами і саме в такій ситуації «червоним» варто буде обов’язково максимально надолужити втрачене.

Справедливості заради ватро пригадати, що й сам Феліпе, не бажаючи того ще на першому колі гонки завдав незначний, але дуже точний удар по колесу машини Адріана Сутіла, зіпсувавши гонку німцю з самого початку – що не кажіть, але це був «не їх день»…

P.S. Цікаво, що саме робили з пілотами в залі для прес-конференцій – на подіумі в компанії з Култхардом вони виглядали однозначно краще.

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua