Павел РЕБЕНОК: «Нам отступать некуда»

— Павле, кілька тижнів тому ваш наставник сказав, що «Ворсклу» рано чи пізно має прорвати, мовляв, гру полтавці мають, а результат — не за горами. Вас таки прорвало — в Дніпропетровську. Що стало передумовою?
— Мабуть, наша турнірна ситуація: нам же відступати нікуди, потреба набирати очки у нас нагальна, бо інакше перспективи наші могли набути якогось катастрофічного відтінку. А те, що чорна серія перервалася саме з дніпрянами, то приємно перемагати сильну команду!

— Може, напередодні цього матчу відбулося якесь зібрання, де керівники наголосили, що далі вже нікуди падати?
— Та ні, не було жодних зібрань: ми ж не діти, самі розуміємо, в якому становищі перебуваємо… Тепер, сподіваюся, все буде гаразд.

— А як вам думка, що «Ворскла» не переграла опонента, а елементарно його перебігала? Тобто взяла очки не за рахунок майстерності, а «фізики».
— Кожен може говорити будь-що, адже особливого значення для нас, футболістів, такі слова та версії не мають. Якщо хтось уважає, що перебігали, що ж… Мені ж байдуже, як перемагати, аби результат був позитивний.

— Інша версія сенсації на «Дніпро-Арені» запевняє, що ви скористалися недоліками суперника — центром та правим флангом оборони, а також прямолінійним центром нападу.
— Тут резон є, та не став би на цьому загострювати увагу: це природно, коли команда намагається знайти болючі місця опонента, прагнучи скористатися ними. Ми все це розбираємо на передматчевих установках, окрім того, впродовж гри подібні речі відбуваються на іншому рівні — інтуїтивному… До слова: в «Дніпра» тих слабких місць небагато, повірте.

— Як оціните гру вашого воротаря? Скидається на те, що 39-річний Сергій Долганський і в конкретному матчі, і загалом після зими перебуває на висоті.
— Погоджуся: троє очок у Дніпропетровську здобуто, значною мірою, саме завдяки нашому капітану, який і справді сьогодні для нас — половина команди. Він же, крім власне успішних дій на полі, грає важливу роль і поза грою.

— Якою буде його роль із Харковом? Ви ж розумієте, сьогодні, коли якась команда бере очки в претендентів на «срібло», бере на себе тягар, бо мусить так само успішно зіграти й надалі.
— Розумію, до чого хилите. Проте нам усі ці розмови якось байдужі. Нам що головне? Очки набирати, байдуже, в кого… Про «Металіст»: сьогодні, тобто у вівторок, розбору гри суперника не було, в неділю ми відпочивали, підготовка почнеться завтра. Навряд чи придумуватимемо щось особливе для цієї гри — працюємо планово. Хоча сумніваюся, що нам буде легше, ніж попереднього туру (почув таку думку, яка базується на порівнянні ігор «Дніпра» та «Металіста»). У нас є додаткова відповідальність — свій уболівальник…

Ярослав ОЛЕКСАНДРОВ, «Український футбол»