Валентин ИЛИЕВ: «Комментариев по арбитражу избегаю»

 - Хуанде Рамос на прес-конференції назвав результат справедливим. Валентине, яка  ваша думка з цього приводу? Усе закономірно?
- Цілком. Був складний матч на важкому полі. Ситуація впро­довж гри змінювалася з калейдоскопічною швидкістю. Спочат­ку ми мали чисельну більшість, а потім упродовж десяти хвилин опинилися вдев'ятьох. Ува­жаю, шанси на троє очок були в обох команд. Але результат  справедливий.

- Склалося враження, що «Волинь» аж занадто обережно діяла, володіючи чисельною перевагою. Ви не квапилися дотиснути суперника, за що й поплатилися наприкінці першого тайму.Що скажете?
- Бачення зі сторони та з поля, безперечно, суттєво різниться. Принаймні в мене такого враження не виникло. Ми провели всі 90 хвилин у одному руслі. Додам також, що необов'язково тисну­ти,  створювати облогу воріт су­перника, щоби гостро атакувати. Ми аж ніяк не мали бажання відсиджуватися біля власних воло­дінь та грати винятково на відбій: навіть залишившись із вісьмома  польовими футболістами, ми ро­били спроби відсунути гру до чу­жих воріт. Іноді вдавалося, іно­ді – не дуже.

- Як вам гралося в дуеті з Яном Маслом? Ваш звич­ний партнер Ванче Шиков діяв усередині поля, натомість із словацьким легіонером ви давненько разом на поле не виходили.
- Звичайно, зіграність та вза­єморозуміння для центральних захисників – фактор із числа ключових, але,  в принципі, обій­шлося без проблем.

- Помітив, що в першому таймі у «Волині» розвалювався правий фланг захисту.Рівноцінної альтернативи Сімініну не знайшлося?
- Не згодний із вами: вважаю, Насонов зумів гідно замінити ка­пітана. Можливо, на початку матчу він трохи хвилювався, припус­тився кількох незначних помилок, але потім реабілітувався. Не за­бувайте,  що його візаві був Матеус, на мій погляд, дуже потужний виконавець.

- Футболісти «Дніпра» од­ним із винуватців небажаного для них результату вважають арбітра. Яка ваша думка щодо суддівства?
- Скільки вже граю, а комен­тарів щодо арбітражу повсякчас намагаюся уникати. Що можу  вам розповісти? Може, наші ко­леги з Дніпропетровська й незадоволені, але я хвалити чи, навпаки,  критикувати арбітра не буду. Навіть попри те, що він був на перших ролях у матчі.

- Хочу повернутися до неод­нозначного епізоду. Восьма хвилина, Матеус прорива­ється флангом, прострілює на Селезньова, той у боротьбі з вами опиняється на газоні. Потім Євген казатиме, що він дає, цитую, триста відсотків  на пенальті в тому епізоді...
- Можливо, Селезньов так і вважає, але в мене думка кар­динально інша. Йшла нормальна чоловіча боротьба, звичайне єдиноборство. Якщо говоримо про один і той же епізод, то зга­дайте,  адже я теж тоді опинився в горизонтальному положенні (Ілієв справді впав за мить після падіння Селезньова). Він  може бути впевнений у своїй пра­воті, я – у своїй правді, але вирі­шувати все одно арбітру. Якщо не поставив пенальті, значить, його й не було.

ФК Волынь, УФ