Поддержать украинских военных и людей, пострадавших из-за войны

Чемпионат Украины
| Обновлено 25 марта 2013, 14:30
1279
0

Александр ЛИВШИЦ: «С судьями не работаем»

Президент «Кривбасса» ответил на вопросы журналистов

| Обновлено 25 марта 2013, 14:30
1279
0
Александр ЛИВШИЦ: «С судьями не работаем»

— Олександре Іллічу… Що це у вас із голосом? Може, я занадто рано потурбував?
— Усе нормально: то я так уранці розмовляю. Як сказав колись Володимир Висоцький: «Ранок. Голос ще не працює — не прокинувся».

— Дивуюся вашій витримці та чемності: за півгодини до цієї розмови переглянув відео прийому, організованого ФК «Кривбас» зі своїми ж уболівальниками, де ви спокійно відповідали на брутальність — як у запитаннях, так і в тоні, з яким їх ставили.
— Насправді інколи й я можу не стриматися… Передісторія тієї зустрічі, проведеної 16 березня, така: напередодні матчу з луганською «Зорею» звернувся до наших прихильників із проханням — добре вболівати на всіх домашніх поєдинках команди. Як це — добре? Співати, підтримувати нас, але не застосовувати петард, не ображати арбітрів, не ламати стільців; фани виконали це прохання, тому, у відповідь, як подяку їм, влаштували здибанку, де будь-хто міг висловитися — про все, що в нього на душі. Не приховуючи емоцій.

— Про емоції: ваш підопічний Олег Таран кілька днів тому також не стримався, сказавши, що й у страшному сні не міг уявити повернення в «Кривбас». У вас там і справді так незатишно? А ще він проговорився, що працює в Кривому Розі лише через дружні стосунки з вами…
— Із Олегом Анатолійовичем знайомий від початку 1990-х, коли наше місто хворіло футболом. Насамперед тому, що я завжди був поруч із головним ФК Криворізького басейну. Веду до того, що добре його розумію (хоча, на мою думку, йому не треба було казати тих слів…): нині переживаємо не найкращі часи. Помічається це, зокрема, в тому, що в нас тут усі шукають крайнього. Усі хочуть комфорту — на стадіоні, на його трибунах і в туалетах, але ніхто не хоче платити за це… А головне — про це я вже казав у якомусь інтерв’ю, може й вам (нам, нам. — В. Б.), — довкола клубу створено вкрай неприємний імідж, якого не знати, коли позбудемося… Ось перед грою в Дніпропетровську окремі пан   ове висловлювалися, мовляв, їдемо туди отримати 0:3. Тепер уявіть людину, якій доводиться працювати на такому тлі? Тарану, фахівцеві, який очолив «Кривбас» за два дні до старту чемпіонату!

— Попри це, ви дечого досягли. У вас якась неймовірна весна виходить — нічия з «Динамо», розгром «Зорі» й фантастика в Дніпропетровську! Коли запитуємо футбольних людей — і сторонніх фахівців, і ваших футболістів — усі обмежуються загальними фразами: мовляв, у нас виконавці хороші плюс добре підготувалися.
— Виокремлю п’ять причин: а) хороший внутрішньокомандний мікроклімат; б) повний курс підготовки, пройдений узимку; в) реалізація гравцями вимог тренера; г) допомога Всевишнього; д) удача. Про останній чинник: у недільній зустрічі нам дуже посприяло вилучення у суперника, бо якби Роман Зозуля залишився на полі, не знати, як би все закінчилося. Так, обидві його жовті картки неоднозначні, може, принаймні одну з них, показувати не варто було. Проте… Уже очікую, що хтось скаже, що ми стимулюємо рефері, хоча це, звісно, не так (сміється)!.. Безумовно, виступаємо сьогодні непогано: в плані якості гри і щодо набирання очок. І, до слова, такі поєдинки, як із «Дніп­ром», роблять сильнішими не лише нас, а й суперника й увесь футбол України.

— Одначе, скільки це триватиме? Минулого сезону ви йшли на зимовий відпочинок претендентом на Європу — і чим воно обернулося; поточний чемпіонат так само непогано розпочали… Й завжди потім йдуть провали.
— Про торішню першість не говоритиму — вже тоді стільки негативу на нас вихлюпнули, досі складно згадувати. Що стосується сезону-2012/2013, то тут, справді, добре стартували: 0:0 з Дніпропетровськом, а ще — втрачені на останніх секундах очки в Донецьку, причому, якби не арбітр, поїхали би додому з нічиєю… Утім, зрозумійте: по-перше, команда за 20 секунд не будується; по-друге, нашим вдалим результатам часто сприяє низка факторів, де талан — не на задньому плані. Візьмемо сучасний «Чорноморець»: не хочу ображати одеситів, але їхня п’ята сходинка — то, деякою мірою, збіг обставин, бо зазвичай вони перемагають мінімально, з не завжди виразною грою. Тобто нам також колись могло щастити — до пори, до часу, а потім усе поверталося до того, на що ми насправді здатні… По-третє: реально не можу (навіть для себе) пояснити причини таких наших гойдалок.

Володимир БАНЯС, «Український футбол»

 

Источник Sport.ua
Оцените материал
(1)
Сообщить об ошибке

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите

Настроить ленту
Настройте свою личную ленту новостей
Комментарии 0
Введите комментарий
Вы не авторизованы
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.