Роман ГРИГОРЧУК: «Шацких будет играть»

— Романе Йосиповичу, розумію, що цей момент вам уже надокучив, однак уникнути його не можу: наш кореспондент у Південній Пальмірі висловив думку, що головною інтригою матчу з «Ворсклою» мав бути вихід на поле Шацьких… Чи логічно тримати на лаві настільки масштабну фігуру?
— Щодо думки про інтригу у виг­ляді виходу в старті Максима, то мені складно про це розмірковувати, адже подібну думку ніде не зустрічав, до того ж, вона мені, м’яко кажучи, не зовсім зрозуміла. Я усвідомлюю, що Шацьких є значимою, серйозною для нашого футболу пос­таттю, проте, хоч як це банально, для мене особисто всі футболісти — рівні, тому й ставлення до них однакове. Підхід до всіх один. Так, він є сильним виконавцем. Так, ми на нього розраховуємо. Проте має розуміти: його завдання — завше бути готовим, перебувати в тонусі, а вже за мною зостанеться рішення, виходити йому на поле чи ні.

— За добу до розмови з вами (яка відбулась у вівторок до обіду. — В. Б.) я спробував зв’язатись із Шацьких, так той, уперше за три роки, як ми спілкуємося, кинув слухавку… Образився?
— Дивно чути таке. Наскільки мені відомо, Макс є дуже вихованою — принаймні, за футбольними мірками — людиною, тому… Я з ним бачився вже наступного дня після гри з Полтавою, й відчув, що форвард перебуває в доброму гуморі. Упевнений: усе гаразд, і цей класний гравець іще буде нам корисний — у цьому чемпіонаті й наступному.

— Якщо взяти ту ж зустріч із «Ворсклою», цікаві речі вимальовуються: хтось побачив її не надто цікавою; мені здалося, що ви й надалі не можете повернути свою команду в те русло, яке було навесні 2012-го; інший мій колега сказав, що «Чорноморець» зіграв «у стилі» — найспецифічнішому серед колективів ПЛ…
— Якщо коротко, то моя відповідь виглядатиме так: ми зіграли саме так, як треба було зіграти конкретно 3 березня 2013 року проти конкретного суперника — Полтави. Якщо ж брати до уваги таке поняття, як бажане, уявне, назвемо це ідеалом, то справді, нам є до чого тягнутися. Можемо краще, цікавіше, комбінаційніше, втім, повторюю, низка факторів — опонент, початок весни, поле тощо — коригують багато чого.

— Зрозуміло. А чи немає з-поміж тих «факторів» іще одного — невдалої селекції? Недавно на наших шпальтах таку думку щодо «Чорноморця» висловив один знаний у нашому футболі чоловік.
— Ну, тоді той чоловік нічого у футболі, й селекції зокрема, не петрає — так і напишіть! За свої слова треба відповідати, тим паче, висловлені публічно…

— …Однак із двох придбаних вами гравців один вийшов на заміну, другий узагалі цілу гру на лавці просидів…
— На мою думку, невдала селекція — то коли ФК купує людину, а та не виходить на поле. У нас же за останній рік відсоток точних влучень сягнув співвідношення 9/10. Це ж феноменальний показник! Були невдачі, але вони часто зумовлені настільки сторонніми, позафутбольними моментами, що я навіть згадувати про них не хочу… Отож, Шацьких і Артем Старгородський гратимуть — із часом.

— Може, з «Карпатами»? Ось у неділю вони, як на мене, були явно сильніші за «Таврію». Погоджуєтеся?
— Я не коментуватиму гру львів’ян у Криму — то не моє діло. Маю зробити так, аби мої підопічні побачили сильні та слабкі сторони опонента, зрозуміли стиль і стратегію його гри, відтак збагнули, як можна здобути перемогу. Моя підготовка до зустрічі з «Карпатами» почалася одразу після попереднього матчу. Футболісти допоки відпочивають, а вже із середи готуватимуться й вони… Поєдинок має бути непересічним.

Sport.ua