Юрий СЕМИН: «Шахтер поднял планку уровня Виллиана высоко»

— Юрію Павловичу, якими були ваші перші емоції, коли дізналися, що Вілліан перейшов до «Анжи»?
— Ну, емоції оприлюднювати не хочеться — це справа лише «Шахтаря» та «Анжи». Але те, що російський клуб підсилився дуже сильним гравцем — факт безперечний для кожного.

— Будучи тренером «Динамо», ви мали змогу вивчити гру Вілліана досконало. Що ще можете сказати про цього футболіста?
— Він був одним із найкращих виконавців чемпіонату України. «Шахтар» підняв планку його рівня дуже високо, хоча цей процес відбувався поступово впродовж, здається, п’яти років перебування Віл­ліана в Донецьку, правильно?

— Нині всі схильні говорити про сильні сторони цього футболіста. Може, ви зможете вказати й на слабкі?
— Вілліан завжди грав на дуже високому рівні, був стабільним лідером команди. Погодьтеся, це багато що означає. Ну а особливо сильно бразилець завжди грав проти «Динамо». Думаю, він далеко піде в кар’єрі.

— До речі, про «Динамо»: його гравці періоду вашої роботи в Києві мали якусь особливу установку щодо Вілліана?
— Звичайно! Причому завжди, коли ми зустрічалися з «Шахтарем». Ми спільно вивчали його гру, й установка завжди спрямовувалася на блокування всіх його сильних сторін, зокрема швидкісних вибухів на фланзі та дриблінгу зі зміщенням у центр, а відтак — удару. Інша річ, що підопічним вдавалося це далеко не завжди. Часто Вілліан перегравав футболістів «Динамо». Індивідуальний клас дозволяв йому це робити.

— В «Анжи» нині формується нова зв’язка на лівому фланзі: Єщенко — Вілліан. Чи є такому лівому флангові реальні конкуренти в чемпіонаті Росії?
— Таких висновків я робити не можу, оскільки не факт, що наставник «Анжи» бачить цих виконавців саме на названих вами позиціях. Але за потенціалом така зв’язка виглядає дуже навіть непогано.

— Хотіли би мати в складі своєї команди такого гравця, як Вілліан?
— Звичайно! Якби мав змогу запросити футболіста рівня Вілліана, я був би дуже радий. У нього просто фантастичний потенціал, він прогресує з року в рік. Відтак, працювати з ним, гадаю, одне задоволення.

Анатолій ВОЛКОВ, «Український футбол»