Олег КРАСНОПЕРОВ: «Переход в Металлист – шаг вперед»

— Олеже, кілька днів тому мій колега вже робив із вами інтерв’ю, яке головним чином стосувалося «Ворскли», а питання про спільне майбутнє з «Металістом» ви не стали коментувати. Відтепер відомо офіційно, що ви перебралися до Харкова. Не бентежить той факт, що ваші колишні партнери Андрій Оберемко та Павло Ребенок у «Металісті» себе не знайшли?
— Насамперед, хотів би підкреслити, що перехід у команду такого рівня — це великий шанс та велика відповідальність. Наразі не знаю, чи гратиму, але запевняю, що робитиму все, щоби відповідати високому рівню мого нового клубу.

— В інтерв’ю офіційному сайту «Металіста» ви повідомили, що перемовини тривали впродовж місяця. Що було причиною: клуби не могли між собою домовитися чи ви не відразу зважилися на цей трансфер?
— Було чимало нюансів. Тут і особисті моменти: родина довгий час мешкає в Полтаві, вже обжилися, діти до школи ходять, тому зважитися справді було нелегко. Попервах рідні, до речі, залишатимуться в Полтаві. Тривав переговорний процес і між клубами, який, у підсумку, завершився успішно. Дякую керівникам «Ворскли», що згодилися мене відпустити.

— Якщо не секрет, чи платив «Металіст» за вас гроші та на який термін розрахований ваш контракт?
— Перепрошую, але ці деталі не розголошуватиму.

— Цей трансфер можна назвати піковим моментом, апогеєм вашої кар’єри?
— Безперечно. Це — величезний крок уперед для мене. Радію від того, що ще отримую можливість виступати й на найвищому рівні, в європейських змаганнях.

— Олег Шелаєв, Едмар та Чако Торрес: чи представників цього тріо можна називати вашими головними конкурентами?
— Думаю, всі дивляться футбол і бачать, хто на якій позиції виступає, а тому співставити, гадаю, не проблема…

— Упродовж поточного трансферного вікна «Ворсклу» залишили відразу троє лідерів: спочатку Роман Безус із Євгеном Селіним, тепер ви. З огляду на це слід передрікати нелегку долю полтавському клубові?
— Утрати лідерів непомітно не проходять, але, впевнений, катастрофічний регрес у «Ворсклі» не спостерігатиметься. Як мовиться, незамінних людей немає. Тим паче, зважаючи на традиційно велику кількість молодих талантів. Згадайте того ж Безуса: за кілька років хлопчина пройшов шлях од футболіста другої ліги до гравця київського «Динамо» та національної збірної. Упевнений, що й нині на підході до основи є не менш талановита молодь.

Гліб КОРНІЄНКО, «Український футбол»