Разван РАЦ: «С другими клубами переговоров не веду»

— Разване, турецька преса повідомляє, що ви вже цієї зими перейдете в «Бешикташ». Інші ЗМІ говорять, що в цей клуб переберетеся влітку у статусі вільного агента…
— Для мене все зрозуміло: у «Шахтарі» залишаюся до завершення контракту, який діятиме ще півроку. У мене є зобов’язання перед клубом, і я їх виконаю. А що буде далі, вирішить керівництво клубу. З якимись іншими ФК не веду переговорів й не підписував жодних паперів. Нині я сфокусувався на тренувальному процесі, іграх за «Шахтар», словом, на підготовці до матчів 1/8 фіналу Ліги чемпіонів із дортмундською «Боруссією».

Звичайно, я, як гравець, що стільки років віддав «Шахтарю», хотів би залишитися в клубі. Але тут не все залежить від волі гравця. Чи будуть донеччани зацікавлені й надалі в моїх послугах, покаже час.

— Чи є шанси, що ви підпишете новий контракт з донеччанами?
— Шанси завжди є. Але, повторюся, це питання до керівників клубу. Моє головне завдання — грати й показати, що якість дій дуже висока. Ось і все, що залишається робити. А що буде далі, я й сам не знаю.

— На тренувальних зборах в Об’єднаних Арабських Еміратах «Шахтар» виграв два кубки. Наскільки це важливо для хорошої підготовки?
— Із психологічної точки зору, це, безумовно, приємно, але не більше. Найголовніше для нас — налагодити гру та набрати максимально хорошу форму до протистояння з «Боруссією». Щоби наша готовність, яка, до речі, від матчу до матчу покращується, в підсумку дозволила подолати німецький бар’єр.

— Матч із «Зенітом» на зборах був, мабуть, особливим?
— Ні, звичайна тренувальна гра. Так, ми розуміли, що суперник в особі чемпіона Росії — відомий у світі клуб, а гравці в його складі класом вище, ніж у решти наших опонентів. Та все ж, статус поєдинку не був офіційним. Спаринг, як то кажуть, він і в Арабських Еміратах — спаринг (сміється).

— Із п’яти зустрічей в ОАЕ чотири «Шахтар» виграв і поступився «Металісту». Поразка була дошкульною?
— Завжди, коли програєш, неприємно. Але, вважаю, урок, який отримали від «Металіста», піде на користь.

— Що було найскладніше на зборах у ОАЕ?
— Мене вже чимось складно здивувати, адже стільки років у футболі… Звик до такого ритму. Тому нічого незвичайного в Еміратах не відбувалося. Ми працюємо за системою Мірчі Луческу, яку вже добре знаємо. Набираємо потихеньку фізичну й ігрову форму.

— Як команда прийняла Тайсона та потенційного новобранця Майкона? Яке враження своєю грою вони на вас справили?
— Прийняли дуже дружелюбно. Для хлопців це було перше безпосереднє знайомство з командою. Що стосується контрольних матчів, то Тайсон у них проявив себе яскравіше, ніж Майкон. Але, думаю, якщо Майкон залишиться у «Шахтарі», то в нього буде час, щоби розкрити свій потенціал.
Повертаючись до Тайсона, зауважу: неозброєним оком помітно, що він володіє низкою якостей, притаманних висококласним футболістам. Очевидно, бразилець був найважливішим гравцем для «Металіста». Із часом, упевнений, він стане й одним із лідерів «Шахтаря».

— Ви за «гірників» проводите десятий сезон. Знаєте, що до 300-го матчу в усіх турнірах вам залишилося рукою подати — дев’ять зустрічей?
— Ні, не знав, спасибі, що сказали. А це багато? (Сміється). Ну, я спокійно ставлюся до ювілейних матчів. Головне для мене, якнайкраще грати за свою команду та приносити їй користь. Хоча, якщо проведу за «Шахтар» не тільки 300 матчів, а й 350 чи навіть більше, то, звичайно, тільки радітиму.

— Мірча Луческу сказав, що команда досі не готова до зустрічей з дортмундською «Боруссією». Із цим вам складно не погодитися?
— Звичайно. Після першого збору неможливо відновити колишню форму. Для цього буде другий етап підготовки в Іспанії. Упевнений, що після всього циклу команда виглядатиме значно сильніше.

— А на скільки відсотків од своєї оптимальної форми готові на сьогодні ви особисто?
— У відсотковому відношенні складно порахувати. Ви, спостерігаючи за моєю грою по телевізору, можете самі прикинути… Відзначу, що у фізичному плані дуже добре почуваюся. Але оберти ще набиратиму.

— До «Шахтаря» в Румунії ви виступали за бухарестський «Рапід» та ФК «Бакеу». Чи є ймовірність, що в одному з цих клубів і закінчите кар’єру?
— Не знаю… Узагалі-то я ще збираюся довго грати, а про завершення кар’єри й не думаю. Ви про мене ще почуєте багато добрих звісток, своєю грою я це доведу. Що буде далі в моїй кар’єрі, знає тільки Бог.

— Разване, то скільки років ще хочете пограти на найвищому рівні?
— Відчуваю в собі сили ще на три-чотири сезони. А піду з футболу тоді, коли ноги перестануть слухатися.

— Лише один день у Донецьку, відтак знову на збори, тепер уже в Іспанію. Чого очікуєте від участі в традиційному для «Шахтаря» Copa del Sol?
— Із кожною грою повинні набирати форму, роблячи все менше й менше помилок. Повторюся, нам треба в оптимальних кондиціях підійти до матчів із «Боруссією». Перемоги на Copa del Sol, звичайно, додадуть ентузіазму, але все одно вони не найпріоритетніші. Хоча змагальний аспект — у крові кожного футболіста…

Дмитро ДОЙНІКОВ, «Український футбол»