ЛЕВЧЕНКО: «В Австралии на большие заработки надеятся нельзя»

Відомий український футболіст Євген Левченко зробив собі ім’я за кордоном. Найуспішніша сторінка його футбольної біографії пов’язана з виступами в чемпіонаті Голландії. А останнім клубом екс-гравця національної збірної України була австралійська «Аделаїда Юнайтед». Саме про цей екзотичний етап своєї кар’єри Євген Левченко розповів в інтерв’ю «Газеті».

— В Австралії Ви не залишилися з власної ініціативи чи це була воля керівництва клубу?
— Спочатку один тренер хотів мене залишити. Але результати команди були не надто успішними, тому цього наставника звільнили, а на його місце прийшов інший. Після цього питання про продов­ження мого контракту не порушували і переговори зі мною не вели. Та я і сам після року в Австралії хотів повернутися ближче до Батьківщини. З Австралії дуже складно добиратися в Україну. Це був чудовий рік для досвіду, самоствердження, тішуся, що це сталося в моєму житті. Проте я із задоволенням повернувся в Європу.

— Це правда, що в побутовому плані Австралія є дуже комфортною країною?
— Так, Австралія — одна з найкращих держав на планеті за якістю життя. Мельбурн і Сідней належать до числа десяти найкращих міст світу за комфортом. Там усе створено для людини. Школи на дуже хорошому рівні, з безпекою все гаразд, багато місць, де бавляться діти, можна пограти у футбол. Ну і, звісно, там упродовж більшої частини року триває літо. Крім того, австралійці дуже привітні, в мене там залишилося дуже багато друзів.

— А який рівень, за європейськими мірками, місцевого футболу?
— Зрозуміло, що рівень австралійського чемпіонату нижчий, аніж у Голландії чи Україні. Єдине, у фізичному плані тамтешні гравці нічим не поступаються європейським колегам. Австралійські футболісти дуже настирливі. Взагалі, там багато людей займаються спортом, ця нація є дуже спортивною. І в австралійців розвинутий дух переможця. Рівень чемпіонату трохи нижчий через недостатню технічну майстерність футболістів і їхню тактичну обізнаність. Ці прогалини вони компенсують силовими діями.

— Футбол в Австралії — спорт номер два, три чи чотири?
— Нині футбол там, напевно, під третім номером. На першому місці — австралійський футбол, який місцеві просто обож­нюють. Постійно на ігри цього виду спорту приходить 80-90 тисяч уболівальників. На другому місці за популярністю регбі й лише після нього класичний футбол. Іще є крикет, який австралійці дуже люблять, але це сезонний вид спорту. Взагалі, футбол там набирає обертів. Недарма туди приїздять такі маститі футболісти, як Алессандро Дель П’єро. Це як-не-як є свідченням того, що чемпіонат росте, тому такі видатні особи приїздять у цю країну.

— Алессандро Дель П’єро, мабуть, поїхав в Австралію по гроші. Взагалі, зарплати футболістів австралійських клубів і їхніх європейських колег співмірні?
— Ні, абсолютно не сумірні. В Австралії футболісти заробляють менше, ніж в Україні, Росії чи в тій же Європі. В команді зазвичай є один гравець-виняток, який отримує значно більше за інших. Підозрюю, в «Сіднеї» таким виконавцем є Дель П’єро. Цікаво, що в австралійському футболі є «платіжна стеля», якої всі дотримуються. Тому на великі заробітки там розраховувати годі. 

— Євгене, де маєте намір продовжити кар’єру?
— Наразі не знаю, пошуки команди тривають. Цим займаються мої агенти, поки що привабливих пропозицій не отримував.