Александр АЛИЕВ: «Никогда не боялся высокой конкуренции»

— Олександре, для початку повернімося в минуле: розкажіть, хто був ініціатором вашої оренди до Дніпропетровська в серпні — Сьомін Юрій Павлович чи Суркіс Ігор Михайлович?
— Зрозуміло, що тренер.

— Чому ваші взаємини з Сьоміним зазнали такої стрімкої деградації? Особливо в порівнянні з тією ідилією, що була раніше…
— Дуже складно відповісти на це запитання. Вочевидь, раніше Сьоміну такий футболіст, як Алієв, був потрібен, а потім одного чудового дня його думка змінилася. Я завж­ди віддавав себе на полі, бився за тренера, але… Щось, мабуть, було не так.

— Пан Суркіс іноді не цурався жорст­ких висловів на вашу адресу. Нині ж одночасно з’явилися ваш коментар та його, в яких йшлося про повне взаєморозуміння…
— З Ігорем Михайловичем у мене завж­ди все було нормально — незалежно від обставин. Півроку тому сталася така ситуація, коли я йому висловив свою позицію, він мені — свою, тож, у підсумку, дій­шли спільного висновку у вигляді оренди до «Дніпра».

— Досі вважаєте цей варіант у тій ситуації оптимальним?
— Так, період у Дніпропетровську, вважаю, пішов мені на користь.

— Читав висловлювання генерального директора клубу пана Стеценка, котрий зауважив, що ви не влаштовували Хуанде Рамоса. Зізнайтеся, ця репліка вас зачепила?
— Хм, якщо чесно, вперше таке чую.

— Узагалі-то ці слова взяв з офіційного сайту «Дніпра», а тому, мабуть, у їхній правдивості годі сумніватися…
— Розумію, але не знаю, чому все звучить у такому тоні — якось не віриться, щоби Рамос був такої думки. Справа в тім, що ми з ним дуже тепло попрощалися, він казав, що я можу до нього звертатися будь-якої миті та з будь-якого питання. Тому дуже дивно…

— Добре, тоді — до справ актуальних. Олег Блохін упродовж вашої зустрічі дав зрозуміти, що однозначно розраховує на вас навесні, чи питання залишається відкритим, отож ваша доля вирішуватиметься за підсумками перших зимових зборів?
— Розпочну з того, що в мене — чинний контракт, який діятиме впродовж наступного року. 

Щодо зборів, то знову ж нічого конкретного сказати не можу — побачимо вже тоді.

— Олександре, а чи не вважаєте, що на позиції плеймейкера нині в «Динамо» перебір виконавців: Ніко Кранчар, Рафаель…
— Блохін саме акцентував увагу на високій конкуренції, та я її ніколи не боявся.

— А не бентежить, що не матимете змогу виступати в Лізі Європи через участь у цьому турнірі за «Дніпро»?
— Звісно, цей факт турбує, але нічого ж не вдієш. Можна лише змиритися.

— Пам’ятаю, щойно повернувшись із «Локомотива», розпочали тренування ще тоді, коли всі перебували у відпустці. Нині таку ініціативу проявляти не збираєтеся? Он Кранчар уже заявив, що його відпочинок триватиме менше, аніж у всіх інших…
— У відпустці, в принципі, не байдикую. Тим паче, що в «Дніпрі» нам видали індивідуальні програми занять на час відпочинку, які збираюся виконувати. А щодо завчасного початку тренувань, то ще не замислювався.

— Наостанок — запитання, яке, будемо відверті, вже «назріло». Що трапилося з вашим фірмовим козирем — дальніми ударами? Складно згадати, коли востаннє засмучували суперників саме таким чином…
— Останнім часом не приділяв цьому компонентові звичної уваги — звідси й наслідки.

— А чому не приділяли увагу?
— У «Дніпрі» така система, що після тренування всі мають залишити поле — заборонено самостійно працювати після завершення.

Гліб КОРНІЄНКО, «Український футбол»