Мирослав СТУПАР: «Зозуля, будь мужиком!»

Екс-арбітр ФІФА коментує черговий у поточному сезоні «скандальний тур»

— Мирославе Івановичу, пропоную вчинити так, ніби ми за столом: починаємо з легкого (читай: рідкого), після чого плавно переходимо до ґрунтовнішого. Тож Одеса, Донецьк…
— Маєте на увазі матчі «Чорноморець» — «Металург» (Донецьк) і «Шахтар» — «Металург» (Запоріжжя)? В обох мали місце пенальті, реалізовані, відповідно, Сантаною та Дугласом Костою, й у кожному випадку, на мою думку, рефері вчинили правильно.

— Однак щоразу, коли виникає факт призначення 11-метрового, футболісти поводяться так, ніби назріває казна-що, відтак можна зробити висновок: будь-який пенальті — то скандальний епізод.
— Ні, 11-метровий удар — це, насамперед, порушення правил, що є нормальною ситуацією в грі. Просто у футболістів завше емоції — на першому плані, а розум включається трохи згодом. Гравцям елементарно складно сприймати реалії, вони не можуть змиритися з тим, що їм, скоріше за все, заб’ють м’яч, ось і сперечаються…

— Тепер — «плавний перехід» і «закуска»: Дніпропетровськ, 14 жовтих карток, одна червона, пенальті (нереалізований), безлад на трибунах і в підтрибунних приміщеннях…
— Останні два епізоди з перерахованих вами не обговорюватиму — не моя компетенція. А ось щодо арбітражу можу сказати, що в цьому плані то був один із найкращих матчів поточного сезону! Жабченко відпрацював чудово — 11-метровий був насправді, порушення правил також фіксувалися правильно. Однак не на висоті виявилися футболісти: не можуть гравці настільки технічних команд, як «Дніпро» та «Металіст», допускати 56 порушень правил на двох! І конфронтація, що «заварилась» у доданий час, — цілком їхня вина. Особливо вразив дніпрянин Зозуля: харків’янин Вільягра ледь торкнувся його плеча, а гравець нашої національної збірної картинно впав, схопившись… за обличчя! ТА БУДЬ ТИ МУЖИКОМ, не влаштовуй театру!!! Наприкінці зустрічі було видно, що й головний суддя завівся — це ж треба було довести його до такого!

— У Луганську арбітра ніхто не доводив, але він, здається, безпосередньо вплинув на результат. Чи ні?
— Справді, наприкінці матчу «Зоря» — «Іллічівець», уважаю, мав бути призначений пенальті, відтак господарі могли перемогти. Тут, як на мене, помилка рефері в тому, що він неправильно обрав позицію: футбольний суддя чимось схожий на кінооператора — обидва насамперед мають уміти знаходити саме те місце, звідки видно найкраще. У Лисенчука не вийшло...

— І ось він — «десерт»: Луцьк! У мене виникає двійко вражень: по-перше, «Говерлу» таки «топлять», по-друге, «Волині» віддали «борг» за крупну суддівську похибку минулого туру.
— Це все здогадки з дещицею абсурду: не може такого бути, щоби один арбітр «виправляв» помилку іншого! На мій погляд, Даньковський у тому епізоді не бачив гри рукою, то йому асистент «підказав»… Наша біда — не в конкретних особистостях, а в низькому рівні підготовки рефері…

Володимир БАНЯС, «Український футбол»