Презумпція невинності Лендіса

Але, схоже, завершиться він іще гучнішим скандалом. У вживанні заборонених препаратів запідозрили переможця цьогорічної “Великої Петлі” американця Флойда Лендіса з “Фонаку”. Остання, до речі, виграла найбільшу суму призових на цьогорічному французькому турі – 496280 євро, на другому місці – іспанська “Іль Балеар” – 236330, на третьому – команда нашого Сергія Гончара “Т-Мобайл” (Німеччина) – 219 660.

Що цікаво, це вже дев’ятий за останні два роки допінг-скандал, пов’язаний із “Фонаком”. Ще не завершився термін дискваліфікації екс-капітана швейцарської команди, також американця, Тайлера Гемільтона. Олімпійського чемпіона на два роки усунули від перегонів через застосування процедури гемотрансфузії, тобто “кров’яного допінгу”. Обидва гонщики колись працювали як грегарі легендарного Ленса Армстронга, якого теж неодноразово підозрювали в грі поза правилами. Проте жодного зі звинувачень так і не довели. Не поспішати виносити вироки закликає сам Флойд Лендіс. Принаймні поки не оприлюднять результатів проби “В”.

Позитивний результат на тестостерон наразі дала лише проба “A”, взята в американця після 17-го етапу. Саме цей етап визначив долю жовтої футболки переможця “Тур де Франс-2006”. Лендіс суттєво відстав від суперників на заключних кілометрах гірського маршруту напередодні й опустився на одинадцяте місце в генеральній класифікації. Однак наступного дня з ним сталося дивовижне перетворення. Лендіс самотужки втік від пелетону, привізши найближчому переслідувачеві шість хвилин. “Я був здивований новиною про те, що моя допінг-проба виявилася позитивною, не менше ніж усі інші, – розповів в інтерв’ю телеканалу ESPN Флойд Лендіс. – Я провів два чи не найщасливіші дні свого життя в ранзі чемпіона та був змушений зіштовхнутися з таким...”

Тестостерон – це чоловічий гормон, який допомагає збільшувати м’язову масу та швидко відновлюватися після фізичних навантажень. Він присутній в організмі будь-якого чоловіка, однак різко підвищити його рівень можна за допомогою анаболічних стероїдів, заборонених у спорті. Лендіс і керівництво його команди ще сподіваються довести, що підвищений рівень чоловічого гормону в організмі велосипедиста не пов’язаний зі вживанням заборонених препаратів. “Відколи я займаюся велоспортом, у мене високий рівень тестостерону в крові. Це природне явище і воно аж ніяк не пов’язане з допінгом, – пояснив на офіційній прес-конференції американський гонщик. – Запевняю, що перемогу здобув завдяки напруженим тренуванням упродовж п’ятнадцяти років. Я повністю присвятив своє життя спорту, а щоб здійснити свою мрію, проїхав на велосипеді багато тисяч кілометрів. Тому прошу всі мас-медіа – й європейські, й американські – не виносити мені остаточний вирок і не вести розмов про допінг, принаймні допоки цього не доведуть”. Окрім посилання на природні особливості свого організму, Лендіс також зазначив, що торік йому доводилося приймати гормональні препарати через проблеми, які виникли в нього зі щитовидною залозою. У разі підтвердження підозр гонщика очікує дворічна дискваліфікація та позбавлення звання переможця “Тур де Франс”. Лендіс, до речі, став третім після Грега Лемонда та Ленса Армстронга американцем, який виграв найпрестижнішу велобагатоденку світу.

До речі, серед велогонщиків побутує думка, що їх перевіряють значно частіше, ніж представників решти видів спорту, і це зовсім не тому, що їхні колеги такі чесні. “ВАДА (Всесвітнє антидопінгове агентство) проводить політику подвійних стандартів. Його створювали для того, щоб воно контролювало всі види спорту, а не муштрувало лише велосипедистів. Скажіть, ви колись чули про те, що футболіста якогось італійського клубу спіймали на допінгу? Думаю, ні. А чому? Аж ніяк не тому, що вони такі чесні й не вживають нічого забороненого, – поділився своїми міркуваннями з “Газетою” Ярослав Попович. – Просто людям, які вкладають у футбол величезні гроші, невигідно, щоб хтось дізнався про це. Я, наприклад, як член професійного велоклубу і кроку не можу зробити, не попередивши про це ВАДА. Навіть коли перебуваю в Дрогобичі й раптом надумаю відвідати друзів у Києві – мушу зателефонувати і повідомити про це. Якщо ж агентство звертається за адресою, яку я їй дав, а я не з’явлюся протягом 24 чи 48 годин, то мене автоматично дискваліфікують”. “ВАДА переслідує нас радше в рекламних цілях, аніж щоб зробити спорт справді чистішим. До велосипедистів ставляться значно жорсткіше, ніж до представників інших видів спорту. Просто на відміну від нас, не всі підписали угоди про цілковитий контроль із боку ВАДА. Якщо й інших перевірятимуть так, як нас, то, можливо, загальна картина щодо дискваліфікацій буде зовсім іншою”, – погодився з Ярославом інший український гонщик Сергій Гончар.

Анна Савчик, Львівська газета