Суркис уходит, войны не будет

Григорій Суркіс полишає посаду президента ФФУ з власного бажання.

Через два місяці український футбол матиме нового боса. Не Суркіса. До завершення подання заявок на цю посаду лишились лічені дні — 2 серпня остаточно окреслиться коло претендентів на це крісло.

...Нинішня передвиборна кампанія стала шоком. Усі чекали війни. Закінчення Євро-2012 мало бути сигналом для нового протистояння прихильників і опонентів Григорія Суркіса. Однак сталось неймовірне. Всесильний Суркіс пішов добровільно. Такого кроку не чекав ніхто. І чинна футбольна влада, й опозиція у ступорі. Найспритнішим у цій ситуації виявився 63-річний Анатолій Коньков, який першим подав свою кандидатуру на посаду президента ФФУ. За шість днів до закінчення реєстрації кандидатів Анатолій Миколайович зостається єдиним (!) претендентом на хлібне місце. І його підтримують! Як на заході, так і на сході із 38 колективних членів ФФУ 15 уже стали на бік Конькова. Про це ми поговорили із головою Львівської обласної федерації футболу Ярославом Грисьом та першим віце-президентом Донецької федерації футболу Іваном Гайворонським.

— Чому на таке впливове крісло дотепер маємо лише одного кандидата?
Я. Грисьо:
— Щоб заступити Суркіса, слід мати підтримку й на державному рівні. Напевне, саме тому Блохін, Бєланов, Заваров і Буряк, котрих називали ймовірними кандидатами, відмовились від боротьби за посаду президента ФФУ. Чому ми підтримуємо Конькова? Бо він обіцяє багато працювати передовсім для регіонального футболу.
І. Гайворонський:
— Виконком нашої федерації ще не визначився зі своїм кандидатом. Та я думаю, що й ми спинимось на кандидатурі Конькова. Це — достойний чоловік. Я знаю його особисто дуже давно. Ми дружимо. У нього є характер. І є розуміння, що слід робити з дитячим футболом, стадіонами, майданчиками...
А чому нема інших кандидатів? Напевне, бояться або сумніваються у своїх силах. Роботи там безліч, шалена відповідальність. Чув, що пропонували це місце Валерієві Пустовойтенку, Олександрові Заварову, але вони відмовились.

— Федерації потрібен очільник-бізнесмен чи все ж футбольна людина?
Я. Грисьо:
— Тут важко знайти золоту середину. Потрібно і те, і те. Біда бізнесменів у тому, що після перемоги на виборах вони й далі роблять те, що близьке їм, а не те, на чому вони піарились. Тому більше схиляюсь до появи на цій посаді футбольної людини.
І. Гайворонський:
— Лише футбольна. Ну якщо вона ще й бізнесмен, тоді це ідеально. Але в очільника у команді можуть бути бізнесмени. Лише та людина, котра пройшла всі футбольні щаблі, знає про проблеми цього виду спорту. І Анатолій Коньков — оптимальна фігура.

— Усі готувались до війни за посаду, її не буде?
Я. Грисьо:
— Це не вибори до Верховної Ради, куди лізуть усі, кому заманеться. Тут слід реально оцінювати свої сили. Суб'єкти футбольних процесів стали розумнішими, виваженішими. Приклад цього — Мішель Платіні, який очолив У ЕФА, не будучи ні бізнесменом, ні функціонером. І в нас настав час, коли футболом керуватиме людина з футболу.
І. Гайворонський:
— Якби Суркіс балотувався знову, була б війна. Гадаю, переломним став останній конгрес ФФУ. який делегати зірвали. Після нього Григорій Михайлович усе зважив, обдумав і, щоб не було війни, усунувся з цієї посади. Йому можна потиснути руку за те, що він зробив для нашого футболу, і за те, що не призвів до конфлікту на нових виборах президента ФФУ.

Галичина спортивна