Мирон МАРКЕВИЧ: «Ковальцу надо усиливать состав»

- Мироне Богдановичу, дві стартові перемоги «Металіста» в чемпіонаті фахівці охарактеризували як такі, що здобуті на класі. У вас наразі виникає багато питань до підопічних щодо якості гри та реалізації на полі всього задуманого вами?

- Питання, звісно ж, є. Буду відвертим: граємо нині не в повну силу й не так, як того б хотілося. А причин насправді дуже багато.

Передусім, у нас у кадровому аспекті дуже змінилася лінія оборони. Окрім цього, різна й функціональна готовність виконавців, бо дехто приїхав на збори із запізненням… Утім, я переконаний, що з часом ми лише додаватимемо.

- «Іллічівець» і «Таврія» діяли проти вас, м’яко кажучи, без зайвого шику: всією командою на власній половині поля. Ви можете ствердно сказати, що «Металіст» уже звик до такої тактики суперників?

- Проти нас так грають постійно, особливо в Харкові! Якщо чесно, коли розглядаємо тактику суперників, то нічого іншого вже й не очікуємо - все ніби під копірку.

Винятків небагато: «Шахтар» і «Дніпро» - з останнім теж можна інколи у футбол пограти. Однак наші бразильці й аргентинці відверто зізнаються мені, що їм дуже складно звикнути до такого антифутболу, коли суперник не грає, а просто заважає грати іншим.

- До всіх кадрових проблем команди додалася травма Дениса Барвінка. Якщо він раптом не буде готовий до найближчого матчу, як ви вирішуватимете проблему на лівому фланзі?

- Звичайно, сподіваюся, що він стане на ноги цими днями, але ситуація непроста. Скажімо, я міг би розраховувати на Фініньо, однак питання його відновлення після травми стає неактуальним: зважаючи на всі кадрові проблеми, «дякуючи» ліміту, в чемпіонаті просто змушений ліворуч у захисті використовувати когось із українським паспортом. До слова, на зборах спробували в ранзі бека Павла Ребенка, однак скажемо так: це не його позиція.

- Барвінко не тренувався під час міжсезонних зборів із першою командою. Якими ви бачите подальші перспективи, коли повернуться Папа Гуйє й Андрій Березовчук, а відтак і Сергія Пшеничних теоретично можна буде використовувати на лівому фланзі?

- Ви знаєте, я залишився задоволеним двома поєдинками у виконанні Дениса. Нині він - цілком реальний претендент, аби застовпити за собою місце в стартовому складі. Однак тепер усе залежить від самого футболіста. Шанс із мого боку йому надано.

- Після матчу в Сімферополі ви відзначили два цікавих моменти. Перший коли на питання про підсилення відповіли: мовляв, «нам би зберегти тих, хто є»…

- Пропозиції продовжити кар’єру в іменитих клубах є в більшості наших футболістів. Ми не приховуємо, що всі мають варіанти, але намагаємося їх утримати в Харкові.

- І складно це дається?

- Складно, справді складно. Та головне, що все ж вдається. Звісно, якщо хтось прямо скаже, що хоче залишити «Металіст», то ми його відпустимо, але поки жоден із підопічних такої заяви не зробив. Я сподіваюся, що склад збережеться, а далі очікуватиму на прогрес. Побачимо…

- Другий момент: ви зізналися, що з тренерської точки зору зацікавлені в послугах Антона Шиндера, а сам гравець не так давно підписав нову угоду з «Таврією», що, як правило, робиться для підвищення суми ймовірного трансферу…

- Чесно кажучи, я не знав, що він підписав новий контракт, тому просто висловив свою точку зору щодо цього футболіста. Про те, чи тривають нині між ним і «Металістом» якісь перемовини, навіть не знаю. Утім, якщо він уклав угоду з «Таврією», то, мабуть, хоче продовжити кар’єру в Сімферополі. Нехай…

- У суботу ви зустрінетеся з командою свого товариша Сергія Ковальця. Чи розмовляли з ним про його призначення на пост наставника «Металурга»?

- Після матчу «Металіста» в Сімферополі він сам зателефонував мені й привітав із перемогою. А окрім цього, зізнався, що, цілком імовірно, очолить «Металург». От і все.

- А якими ви бачите його перспективи відібрати очки в Харкові в «Металіста»?

- (Усміхається). У футболі кожен має на це шанс, однак я переконаний, що Ковальцю треба суттєво підсилювати склад, інакше йому буде складно конкурувати навіть у матчах із командами нижньої частини турнірної таблиці. Зрештою, я бажаю йому успіхів. От тільки не в нашому очному двобої.

«Український футбол»