Степан МЕЛЬНИЧУК: «За 1 рік все і одразу - такого не буває»

Ситуація з футзалом в Україні мало чим відрізняється від ситуації з іншими видам спорту, а це значить що ми маємо час від часу спалахи активності та певні успіхи на рівні національної збірної, однак не можемо похвалитися особливими досягненнями на клубному рівні. Проте минулого року в українському футзальному житті відбулися серйозні зміни - було створено Екстра-лігу, що об’єднала сім професійних футзальних клубів, та проведено перший її сезон. Команди вели безкомпромісну боротьбу протягом дебютного чемпіонату, скажемо тільки, що за весь турнір відбулося лише 6 переносів, при чому, 4 з них на 2-3 дні, а переможець турніру визначився лише у останньому турі. Звичайно ж, окрім цікавої гри та пристрастей, що розгорталися у кожному матчі ліги,  за лаштунками залишилися усі організаторські моменти з життя новоутвореного об’єднання. Саме про них ми поговорили із президентом Екстра-ліги Степаном Мельничуком.

- Степане Зиновійовичу, скажіть будь ласка, як Ви оцінюєте дебютну першість Екстра-ліги, та які пріоритетні вектори Ви, як керівник, обрали для майбутнього розвитку, цього молодого, проте, безсумнівно, перспективного чемпіонату?
- Зараз одне із головних завдань – підведення підсумків та детальний аналіз першого сезону. Так би мовити, «робота над помилками». Щось вийшло, щось – ні. На мою думку, переважає позитивний результат. Однак це запитання, скоріше, потрібно задавати президентам клубів, оскільки вони можуть порівняти 20-тирічну історію міні-футболу з десятьма місяцями Екстра-ліги. Тому краще спитати у них. Ми, представники ліги, зараз робимо серйозні акценти на проведенні вже наступного сезону. 3 червня в Івано-Франківську, в рамках фіналу чотирьох, відбулася нарада спеціальної робочої групи, яка була створена за результатами роботи круглого столу, який ми організовували 25 квітня.

Відбулася низка нарад з приводу організації наступного сезону під керівництвом Федерації футболу України, вперше за 20 років проведено круглий стіл у такому форматі, на якому чітко прозвучало завдання керівництва федерації, стосовно створення максимально комфортних умов для участі клубів у наступному сезоні. Створено робочу групу, яка якраз займається розробкою нових підходів до проведення змагань. Однак з цього приводу виникають деякі питання та непорозуміння, які ми, сподіваюся, успішно вирішимо на найближчій нараді, після чого ми зможемо сформулювати єдиний підхід та чіткий регламент стосовно проведення другого, і подальших, сезонів Екстра-ліги. Більше того, я думаю, що нам вдасться залучити ще більше команд – ми ведемо переговори з клубами першої ліги та з «Епіцентром К3».

- Тобто ви хочете провести свого роду об’єднання?
- Скоріше долучення. Ми просто визначаємо правила гри, організаційні та фінансові нюанси, а хто має можливість та бажання – долучається. Фактично сьогодні ми користуємося не спортивним принципом ліги (наприклад, 2 команди «виходить», 2 «заходить»), а принципом доцільності. Я сподіваюся, що ми зможемо успішно сформувати всі ці принципи і провести значне розширення Екстра-ліги. Мова йде про 12, 14, а, можливо,й 16 команд.

- Пане Степане, скажіть, як Ви вирішували таке важливе питання, як медійне забезпечення турніру? На чому зосереджувалися? Оскільки сьогодні це, напевно, чи не найголовніша складова успішності, в тому числі й фінансової, того чи іншого проекту.
- Як Ви, напевно, знаєте, раніше ці питання вирішувалися досить епізодично і мали досить-таки спонтанний характер. Однак, ми, в регламенті, прийняли рішення щодо зобов’язань клубу стосовно  прямої трансляції в інтернеті всіх, без винятку, ігор. Більше того, після кожного туру ми робимо оглядову передачу Екстра-футзал, де, крім Екстра-ліги, стараємося показати якомога більше подій українського футзалу загалом. Є канали, з якими ми домовилися про показ цих передач – це Спорт1 та Спорт2, крім того ще деякі регіональні телеканали. А взагалі це речі дуже взаємопов’язані – розвиток організації та створення її позитивного іміджу, оскільки ти ніколи не зможеш залучити партнерів та спонсорів, якщо не представляєш себе в інформаційному просторі. По суті, це основа і професійного спорту. Чим більше так званих «проявів», чим більше контактів з ти чи іншим заходом, а, відповідно, з тими чи іншими рекламними носіями, тим більше можливостей для розвитку. Будь-які програми та проекти мають фінансову складову, без вирішення якої вони «мертві». Тому забезпечення інформаційної складової – пріоритет нашої роботи. Інша справа що в перший рік діяльності всі напрямки дуже важливі, а ресурсу для всього не вистачає. Але повірте, є чітке розуміння, що без ЗМІ успіху у даному проекті не буде. Зважаючи на це думаю наступного сезону зможемо організувати ТВ – трансляції найцікавіших ігор чемпіонату.

- Але ж найкращою рекламою, напевно, мав би бути рівень гри клубів? Хоча, напевно, фінансова складова тут присутня більш ніж достатньо.
- Абсолютно. Ви знаєте, якщо це навіть гравці найвищого класу, але їх не бачать і про них не знають, то, як говорить філософський вислів – «якщо я чогось не бачу чи про щось не знаю – воно для мене не існує». Тому дуже важливе завдання – це по максимуму залучити телебачення, однак для телебачення потрібен продукт високої якості, власне для цього ми і шукаємо партнерів, що могли б долучитись до забезпечення медійної складової. Наше завдання – показати бізнесу інтерес, який безперечно є, для розвитку тої чи іншої компанії. Адже клуби, зверніть увагу, на сьогоднішній день фінансують фактично весь процес: вони фінансують утримання спортсменів, тренерів, менеджерів, інфраструктури, підтримують дитячо-юнацький спорт, фінансують арбітраж, а в цьому році ще й давали кошти на підтримку збірної, тому, звичайно для них це забагато.

Так не повинно бути. І саме тому вони об’єдналися в організацію, делегувавши нам певні повноваження в плані пошуку партнерів та спонсорів. І не зважаючи на те що ми проводили чемпіонат вперше, незважаючи на те, що проводили ми його в період економічної кризи, - 20 % нашого бюджету складали спонсорські кошти. Знаєте, коли створюється щось нове, часто очікування бувають завищеними. Багато хто думає, що ось створилась професійна ліга , і за один рік повинно бути все і одразу, - такого не буває, і той хто так говорить, каже неправду. Я хочу, щоб усі, а в першу чергу учасники та організатори нашого турніру, реально бачили ситуацію. Працювати потрібно, довгострокову стратегію випрацьовувати потрібно, а головне - потрібно бути готовим до серйозної праці як в центрі, так і на місцях, і це стосується кожного. Важливо щоб усі були «заряджені» однією ідеєю і, не дивлячись на той цинізм, що існує сьогодні в нашому суспільстві, рухалися в одному напрямку.

- Тим більше, що не розвивати такий популярний вид спорту у нашій країні – це просто безвідповідально.
- Так і є. І напрямок цей дуже серйозний, але для того щоб він був красивим та захоплюючим хобі, а для когось і приємною роботою, зробити потрібно ще дуже і дуже багато. Я вважаю, що міні-футбол чи футзал – це народний вид спорту. Не маю наразі точних даних, але впевнений, що він якщо не на першому, то на одному з перших місць по масовості занять. Зараз взагалі потрібно всерйоз зайнятися студентським футзалом, оскільки навчальні заклади мають усе необхідне, щоб проводити у себе змагання, в них є багато ресурсів та всі необхідні для цього важелі впливу, однак з ними також потрібно багато працювати, вибудовувати єдину стратегію. В деяких аматорських регіональних лігах беруть участь більш як сто команд, а у різних лігах на всій території України – більше тисячі. Власне все це і є ресурс, з яким потрібно працювати, зустрічатися, говорити і вимальовувати єдину піраміду, на вершині якої буде національна збірна, де ми давно, до речі, не мали вдалих виступів.

- Скажіть, будь-ласка, ще одну річ – в якому стані зараз перебуває українська футзальна інфраструктура? Насамперед спортзали?
- Скажу вам, що питання це дуже складне та болюче і вирішується воно дуже помалу або й взагалі не вирішується. Однак сподіваюся, що скоро ситуація зміниться, і у нас з’являться нові спортзали в зв’язку з проведенням у нас Чемпіонату Європи з баскетболу; хоча, звичайно ж, деякі клуби намагаються вирішити ці питання самостійно і якнайшвидше. Єдиний спортивний зал європейського класу, де грають наші команди, сьогодні маємо лише в Харкові. Так, нові спортзали повинні невдовзі з’явитися у Луганську та Івано-Франківську, відремонтовано спортивний зал в Єнакієвому, однак явища ці поодинокі, і залежить це від платоспроможності того чи іншого клубу та відносин його керівництва з місцевою владою. Проте ми ведемо серйозну роботу у цьому напрямку і думаю, скоро, почнемо проводити більш активні дії стосовно будівництва нових чи хоча б, реконструкції старих спортивних залів. Розумієте, практично увесь наш перший рік пішов на самоорганізацію, відпрацювання комунікацій та підписання різного роду договорів. Крім того багато часу забрало напрацювання нормативно-правової бази, а це річ дуже важлива, хоч і не помітна, принаймні, поки все добре, а от коли виникають якісь проблеми, всі починають до неї звертатися і тому легковажити з цим ми просто не маємо права. Проте, запевняю вас, ми рухатимемося і далі, справлятимемо наші помилки і робитимемо усе для того, щоб вивести український футзал на достойний рівень. Головне, що є ресурс, в першу чергу - людський, та бажання працювати.

http://scu.org.ua