Евгений ПАВЛОВ: «Никогда не стану тренером»

Гостре жало атак «Волині», швидкий і гнучкий нападник. Народився у Севастополі. Довгий час одним із тренерів Євгена у «Волині» був його… тато, відомий фахівець Степан Павлов. У Луцьку пройшов шлях від дитячих команд у першості дитячо-юнацької футбольної ліги до форварда «основи» у Прем’єр-лізі. Два роки поспіль забивав харківському «Металісту» у виїзних матчах «Волині», а його гол після удару з розвороту у ворота «Олександрії» приніс «Волині» такі необхідні навесні 3 очки.

- Женю, усі помітили, що на полі ти завжди дуже зосереджений і майже не посміхаєшся...
- (Усміхнувся) Я трибуни чую, коли забиваю гол, ну і в кінці матчу, після фінального свистка. А так справді – відчуваю єднання себе і гри.

- Твій стиль гри залежить від кумирів у футболі?
- Колись дуже подобався бразилець Роналдо, а тепер Ібрагімович. Є на кого рівнятися, правда? Вони справді певним чином вплинули на мою гру.

- Ти відчув, що в Україну прийшло Євро?
- Напевне, найбільше це відчутно тільки у містах, які приймають чемпіонат. А в решті міст просто цікавість до футболу збільшилася. І це не може не тішити.

- Ти можеш уявити себе тренером коли-небудь?
- Цього не буде ніколи. Я знаю через, що вони проходять і хочу насититися футболом на полі, а не на лавці.

- Назви п’ять найкращих футболістів, які грають в Україні?
- Гусєв, Ярмоленко, Сімінін, Вілліан, Коноплянка

- Вітаю, гарний вибір. А що любиш крім футболу?
- Кіно люблю, в «Адреналін Сіті» ходжу часто.

- Що останнє дивився?
- Вчора – фільм «Право на ліво». Але рекомендувати його комусь не наважився, не дуже сподобався.

- А що можеш порадити?
- Ну от недавно передивлявся втретє «Зелену милю» з Томом Хенксом.

- Що читаєш?
- Психологію. Вона розвиває. Не хочу зупинятися на місці, хочу зростати. Не тільки у футболі.

- Ким би ніколи не працював?
- Депутатом. Це – бруд.

- Але ж у футболі також є бруд…
- Так. Але у футболі ти можеш вийти на поле і змити той бруд, подолати його, виправити .Ти маєш шанс вилізти з багнюки. А в політиці…

- Ти вже думав про те, що хочеш досягнути у футболі, що зможеш зупинитися?
- Є бажання виграти чимало індивідуальних відзнак. Той самий «Золотий м’яч» чи «Золоту бутсу». Можна, звісно, сміятися з цього але я прагну таких трофеїв. Ну й, не забуваю про Лігу чемпіонів.

- Що порадиш діткам, які зараз займаються футболом?
- Ніколи не зупинятися, не витрачати дарма час. Якщо хочеш стати хорошим гравцем, мусиш навіть у дитинстві використовувати усі можливості, бо згодом збагнеш, як мало встиг колись. Мені тільки 21 рік, але я вже шкодую за часом, який втратив 2-3 роки тому.

Журнал «Фрітайм», fc.volyn.net