Под микроскопом: Гран При Испании + ВИДЕО

Сезон 2012 в Формулі 1 виходить настільки цікавим та непередбачуваним, що кожного разу після гонки над прогнозами можна посміятися, а підведення підсумків радує тим, скільки гонщиків тільки за перші п’ять етапів встигли стати героями гонки. Більше того, навіть антигероями стають різні люди (за єдиним винятком, звісно). Та й самі події під час уїк-енду практично ніколи не повторюють досвід попередніх.

Огляд неможливо розпочати не розглянувши суботні пристрасті довкола поул-позиції – взагалі, прецедент, внаслідок якого FIA скоригувала правила і тепер усі пілоти повинні своїм ходом приїхати в бокси, а у баку має лишитися щонайменше літр пального створили якраз McLaren і Льюіс майже два роки тому. Так-так, саме під час кваліфікації в Монреалі у 2010-му британець, вигравши поул, за вказівкою з боксів вимкнув двигун і болід доставили в закритий парк на евакуаторі. Зате там був такий потрібний літр. Тоді, в принципі, нічого поганого не сталося – команда просто скористалася діркою в регламенті і навіть стало дивно, що до канадської кваліфікації ніхто на таке не наважився або не здогадався (особливо в Монако, де цінність старту з поула переоцінити украй важко).

Навмисно чи ні, команда відкачала з баку бензин в Барселоні з’ясовувати немає сенсу, набагато цікавіше зрозуміти логіку подальших дій. Мартін Уїтмарш зізнався, що команда знала про помилку (помилку?) коли Льюіс був на своєму швидкому колі і могла закликати його в бокси. Звісно за таких умов стартувати британцю довелося б з третього-четвертого ряду, але в McLaren вирішили ризикнути. Мартін пояснив, що він не очікував, що покарання Феміди буде таким жорстким, але схоже на те, що англієць просто розраховував на славнозвісне «Димон, я так 100 раз уже делал, стопудово прокатит» – стюарди з творчістю Свєтлакова і Галустяна виявилися необізнаними і «не прокатило». Правда команда встигла підготувати лінію захисту і послатися на те, що у них стався форс-мажор, бо необхідні 1,2 літра випадково відкачали через помилку механіка, який неправильно повернув перемикач заправної машини на відкачування. Але суддів таке пояснення не задовольнило, та й не могло, якщо розібратися по суті. Таким чином виходить, що в даній ситуації винен не тільки механік, через якого випадково не вистачило потрібної кількості пального, а й сам Уїтмарш, який знав про проблему, але вирішив ризикнути. Так, в Барселоні з обгонами традиційно не фонтан і стартувати краще якомога вище, але й ризики мають бути виправданими. Добре хоч сам Льюіс спокійно прийняв покарання і відмінно провів гонку, набравши такі важливі очки.

Наступну несподіванку для гоночних інженерів припасла погода – асфальтове покриття каталонського кільця достоту абразивне і практично всі збиралися зробити ставку на більш витривалі комплекти Hard, не надто шкодуючи м’які шини в кваліфікації, проте ще в суботу ввечері температура почала падати нижче прогнозованого рівня й у неділю використання твердої суміші на більшій дистанції вже не було таким очевидним.

Зрештою, абсолютно всі 24 машини стартували на жовтих Soft, а гонщики й інженери розраховували розібратися з ситуацією вже під час самих перегонів, хоча було зрозуміло, що базова стратегія передбачає проведення трьох піт-стопів.

Якщо подивитися на першу десятку пілотів на фініші, то ми побачимо, що у всіх крім гонщиків Lotus були різні варіації використання шин та їх порядок. Так, Мальдонадо в кваліфікації зберіг недоторканими всі комплекти жорсткої гуми, а от у Алонсо всі комплекти на гонку вже були прикатаними. Зрештою саме цим і можна спробувати пояснити чому на початку гоночних відрізків Фернандо відривався від Пастора, але пізніше ситуація віддзеркалювалася – прикатані шини швидше розігріваються до потрібної робочої температури, але ж вони і раніше починають втрачати свій темп. Здається, що саме ці властивості гуми і лежали в основі гоночної стратегії Скудерії, яка намагалася затягнути другий і третій піт-стопи свого лідера.

Тактика обох пілотів Lotus була схожою, але назвати її ефективною язик не повертається, особливо це стосується Кімі Ряйкконена. Нащо було настільки затягувати другий і тим паче третій візит в бокси – пояснити важко. Розрахунок на те, що за останні кола, коли шини у лідерів будуть зношені їх можна буде наздогнати виглядає фантастичним, але всі прекрасно знають що наздогнати одне, а от обігнати – це вже «дві великі різниці». І нехай відставання Кімі від Алонсо на фініші не вводить вас в оману – іспанець прекрасно знав, що це його останнє коло і шансів на обгін у фіна просто не буде. З Грожаном ситуація все ж таки відрізняється – гоночного темпу французу не вистачало для боротьби за подіум, але йому ніхто позаду не загрожував, отже команда могла собі дозволити підійти достатньо консервативно до часу проведення піт-стопів.

В сухому залишку, якщо дивитися на кількість піт-стопів, то 8 з 10 перших пілотів провели їх тричі, використавши або один комплект Soft і три Hard, або по два кожного. Відрізнялася тактика тільки у тих, хто отримав штраф – Хемілтону, який вперше в кар’єрі стартував з останнього місця, треба було не просто здійснити прорив нагору, а й набрати максимально можливу кількість очок. Використання тактики «як у всіх» користі в такій ситуації зазвичай приносить небагато, а отже довелося британцю їхати в режимі festina lente – швидко, щоб відігравати позиції, але повільно, щоб зберегти шини на потрібну дистанцію. Льюіс, який любить їхати агресивно і нерідко «з’їдає» гуму раніше ніж треба, проявив себе з найкращого боку, за що, безумовно заслуговує високих оцінок (тим паче, що дискваліфікацію в суботу він отримав не з власної вини).

А останнім у переліку пілотів з нетрадиційною тактикою став Феттель, який по суті їхав з тими ж таки трьома змінами гуми, але заробив штраф (на пару з Массою) і змушений був проїхати через бокси, що «вкрало» у чемпіона тільки одну позицію – він би точно був попереду Кобаясі (з яким Себастіана на фініші розділило лише 3 секунди), але дістати Грожана не міг ніяк (+ 52.777 сек. списати на drive through неможна ніяк).

Герої та антигерої

Не думаю, що хтось заперечуватиме, що головним героєм усього уїк-енду став його тріумфатор. Мальдонадо відмінно провів сесії як в суботу, так і в неділю. Звісно тепер можна тільки гадати про те, якою була б гонка, якби Хемілтон не отримав штраф (навряд недолив 1,2 літра міг так сильно вплинути на підсумковий результат – все-таки британець «привіз» Пастору пів секунди), але історія не знає умовного способу і Пастор, як і Росберг чотирма тижнями раніше, зумів вичавити з ситуації максимум навіть попри програний Алонсо старт. В пам’яті ще не стерлися кадри боротьби за п’яте місце між Мальдонадо та Фернандо в Мельбурні – тоді, атакуючи Ferrari на останньому колі, венесуелець втратив усе. Тепер уже він протягом декількох кіл був «втікачем» в дуелі з Алонсо, та на цей раз довів справу до переможного фінішу. Браво! Венесуела стала 21-ю країною, гонщик якої перемагав у Гран Прі Формули 1.

Відмінно гонку провів і прима-пілот Скудерії, але невдале рішення затягнути (порівняно з Мальдонадо) другий піт-стоп, непоступливість Піка (який довго не давав іспанцю обійти себе на коло, за що також отримав штраф) і відсутність бодай одного свіжого комплекту жорстких шин завадили нам побачити напружену боротьбу між лідерами гонки до самісінького кінця.

Чимало позитивних відгуків заслуговують і Кобаясі, адже фінішувати попереду Red Bull, McLaren, Mercedes в сухих умовах, без допомоги, наприклад, машини безпеки, а тільки за рахунок власної швидкості та грамотної тактики – це показник зрілості та упевненості пілота у власних силах. А якщо пригадати як він жорстко обігнав Баттона та «замучив» і дотис Росберга – враження тільки посилюються.

Хемілтон, Феттель і Хюлькенберг також можуть сміливо заносити гонку собі в актив: перші двоє боролися не тільки з суперниками, а й обставинами, а гонщик Force India повністю заслужив своє десяте місце так і не поступившись перед атаками (потенційно) більш швидкого Веббера.

Під знаком «мінус» з Барселони повертаються Шумахер, Масса (сюрприз-сюрприз!), Веббер і Баттон. Про Міхаеля буде окремо, про Феліпе писати просто не варто, а от що сталося з Дженсоном і Марком дуже цікаво.

Так, після першого кола на Red Bull австралійця виникли проблеми, які довелося вирішувати на ранньому піт-стопі, який був подовжений заміною переднього крила, але опинившись в глибині пелотону, Марк звідти так і не зумів виїхати, застрягши то за Force India, то за McLaren і знову за Force India. В такому непередбачуваному сезоні може так статися, що долю титулу 25 листопада вирішить якась дрібничка (1-2-3 очка), можливо така як у Барселоні…

Дженсон Баттон проблем з крилами або суддями не мав, але проїхав так ніби йому цілком достатньо 2 очок. Так, проблеми з шинами, але вони є у всіх, баланс машини – а для чого практики по п’ятницях, трафік – а у кого його не буває? Дуже слабо як для чемпіона та претендента на цьогорічну корону (хоча претендентів цього року поки що більше ніж можна було б уявити, і деякі з них ще жодного разу не перемагали).

Аварія етапу

За зразком «демократичних» виборів часів СРСР на безальтернативній основі перемагає перфоманс, який влаштували Шумахер з Сенною. На перший погляд може здатися, що нічого цікавого тут немає: один пілот «наздогнав» іншого, але це тільки на перший погляд. Так, в абсолютній більшості випадків винен той з гонщиків, який їде позаду, але бувають і винятки.

На повторі чітко видно, що Міхаель (який використовує DRS) виходить на зовнішній радіус перед першим поворотом, але Бруно за 150 м. до повороту робить рух також ліворуч, що за сучасною інтерпретацією правил робити не дозволяється, тобто бразилець показав супернику, що буде блокувати його. Шумахер від такої несподіванки різко викручує праворуч, але не враховує один вкрай важливий фактор – він сам уже побував на піт-стопі, а Сенна досі ні. Для бразильця в той момент гонки точка гальмування перед поворотом знаходилася раніше ніж для семиразового чемпіона – про це німець або забув, або сам запізнився з гальмуванням. Маневр Сенни був явно зайвим, хоч бразилець через це також постраждав. В будь-якому випадку стюарди, які мали можливість переглянути повтор інциденту з різних камер, почути пояснення обох пілотів, прийняли рішення, яке виглядає доволі логічно – провина Шумахера тут однозначно є, але якщо врахувати, що його «нагородили» штрафом у +5 місць на старті, то це значить, що його вина не є повною, бо в таких випадках зазвичай судді «виписують» +10 місць. Хоча і п’ять позицій в Монако – це навіть гірше ніж десять на стаціонарному автодромі.

За два тижні гонка в Монако і якщо перемогу в ній здобуде хтось із пілотів команд, які ще не вигравали – ми станемо свідками абсолютно унікальної ситуації, а шанси у Lotus (а може й навіть Sauber – це ж Монако) виглядають доволі перспективними. От тільки прогнози цього року нагадують генератор випадкових чисел. Тим цікавіше буде спостерігати за продовженням!

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.uа