Олег ФЕДОРЧУК: «Защита - самое проблемное место в сборной»

Колишній тренер симферопольської Таврії про заявку збірної

Воротарі. Годі вже вважати позицію голкіпера в збірній проблемною. Після відомих подій із тріо основних кіперів почалися масові розмови про «проблему номер один», проте насправді — запевняю — всі воротарі, яких викликав нині Олег Блохін, високого європейського рівня.

П’ятов — наразі безальтернативно основний, і він повсякчас доводив свій високий клас. Горяїнов буде другим номером — не лише за досвід, але й за свій справді високий рівень. Хто стане третім воротарем, не так важливо, бо ж практика показує, що зіграти на Євро в нього шансів майже не буде. Однак перевагу віддам усе ж Ковалю, який, по-перше, має досвід виступів за збірну різних вікових категорій аж до національної, а по-друге, він — перевірений боєць і на рівні єврокубків.

Щодо Шуста, який опинився у резервній заявці, то, вважаю, його взяли лише завдяки статусу гравця «Шахтаря», а не за майстерність. Та це не так важливо.

Захист. Перше, впадає в очі, — прізвище Федецького лише в розширеній версії заявки. Гадаю, визначну роль у «прольоті» відіграв конфлікт Артема з клубом, однак не менш важливою в цьому аспекті була повністю провалена гра Федецького проти Австрії у Львові. Тож нехай хлопець «дякує» лише собі за такий поворот подій.

Та все ж, якщо вибирати між трьома правими беками збірної, то передбачав відсутність Бутка в основній заявці. На мою думку, він — найслабкіший нині із цього тріо.

Взагалі поза увагою тренерського штабу опинилися ще кілька гравців. Судіть самі: Кобіна та Кривцова ігнорують у Донецьку, Іщенко зі своїм «Іллічівцем» пропускає в кожному матчі, а Чеберяко ніколи не справляв враження надійного центрбека.

Окремо про Михалика: чи ризиковано покладатися на «вічно травмованого»? У випадку з Тарасом — безсумнівно, так! Цей футболіст — дух, патріотизм і міць нашої збірної. Їй він може приносити користь, навіть сидячи на лаві для запасних. Якщо ж набере потрібну форму до чемпіонату, то це буде героїчний вчинок.

Півзахист. Едмар і Калініченко — справді хороші футболісти, але річ у тім, що функції першого ідентичні до функцій Ротаня, а другого — до Назаренка. Гадаю, логічно, що вибір упав на того, на кого впав, а вибирати точно було потрібно. Щодо Безуса, то це майбутнє збірної, але не її сьогодення. На нього точно розраховують, однак своїм шансом у грі проти Німеччини (нехай і не на «своїй» позиції) Безус не скористався.

До слова, дуже не сподобалася реакція Калініченка: мовляв, «вибачайте, йду у відпустку». Не думаю, що це адекватна відповідь. Зрештою, потрібно пишатися, що на тебе все ж розраховують, а мовчки собі можна було б відпочивати. Чи він якась поп-зірка, аби виносити своє незадоволення на загальний розсуд?!..

Напад. Відсутність Шиндера в «основі» — це все одно величезний шанс для Антона, проте — в майбутньому: він має розуміти, що футбол не завершується на Євро-2012, і якщо тренери демонструють, що розраховують на нього, то потрібно нині готуватися з думками про диво і дивитися на перспективу — відбір до наступного чемпіонату світу.

Загалом же, навіть узявши до уваги той факт, що гравці нападу не мають постійної ігрової практики в клубах, вважаю: забивати збірній точно буде кому, а от із ким не пропускати… Все ж голова у Блохіна болітиме саме через захист…

Газета Український футбол