Александр ПИЩУР: «Против Динамо всегда приятно играть»

Поєдинок у Луцьку стане визначальним не лише для динамівців, які, якщо втратять очки, можуть фактично з чемпіонством попрощатися. Важливим, а головне історичним, цей матч буде для наставника лучан Анатолія Демяненка. Легендарний футболіст «Динамо» вперше на офіційному рівні протистоятиме своєму рідному клубу — як тренер. Цю дуель — між грандом вітчизняного чемпіонату і її капітаном 1980-х років уже зараз можна віднести до ряду класичних. І хай би хто що казав, апріорі цей матч для наставника лучан аж ніяк не буде рядовим, із розряду «такий, як і всі інші»… Але триває холоднокровна підготовка до календарного матчу в гравців і тренерів, які не грали в «Динамо», і які на енергетичному рівні нічого подібного не відчувають. Таким, зокрема, є досвідчений нападник «Волині» Олександр Пищур.

— Олександре, зустріч, вочевидь, буде непростою…
— Головне, що ми віримо у позитивний для себе результат. Хоча з такою командою, як «Динамо», хорошим підсумком буде навіть і нічия. Цьому може посприяти і погода, яка зараз встановилася у Луцьку.

— Даруйте, але ж нині на Волині негода. Йдуть дощі, навіть деякі тренування довелося скасувати…
— У цій ситуації є й свої плюси. Адже поле буде тяжким, і киянам стане набагато складніше. Всім давно відома істина — атакувати на такому газоні завжди важче, ніж захищатися.

— Цікава позиція — негода, і раптом може зіграти на руку…
— Я вважаю, що нам у цій ситуації буде краще. «Динамо», радше за все, гратиме першим номером.

— Те саме «Динамо», яке для кількох гравців «Волині», а особливо для її наставника Анатолія Дем’яненка, не байдуже. Чи не буде додатковим психологічним тиском для колишніх динамівців той факт, що по суті ціна цього матчу — золоті медалі для киян?
— Попереду ще три тури. Не думаю, що наші суперники зараз думають про боротьбу саме за золоті медалі. Ще рано. А з нашого боку навряд чи буде якийсь психологічний тиск, адже проти «Динамо» завжди грати приємно. Хвилювання є, не без цього, але, думаю, безпосередньо під час гри усі спогади, симпатії, нервування тощо забудуться.

— Та все ж, усі ми живі люди і всім нам властиві почуття небайдужості, симпатії, любові. На тренуваннях, зокрема, помітно, що Анатолій Демяненко переживає за майбутній поєдинок, скажімо так — не як опонент «Динамо»?
— Я нічого подібного не помітив. Спокійно готуємося до матчу і хочемо показати хороший результат і гру. Навпаки, він налаштовує нас на те, що проти киян можна грати на рівних.

— Гравцям легко зараз зрозуміти його стан? Вам, зокрема, доводилося в житті грати проти близьких і рідних команд?
— Я уже у такому віці, коли таких речей не боюся. Що вже говорити про Анатолія Васильовича — досвідченого тренера! Треба виходити і показувати свою гру. Тим більше, що для нього це справа честі — гідно виступити проти свого колишнього клубу.

— А особливо, якщо ця зустріч проходить на принципах fair-play. Коли дивишся матчі останніх турів — просто хапаєшся за голову: то пенальті на останніх хвилинах призначають, то незрозумілі вилучення, м’ячі забивають з офсайдів… «Волинь» готується до подібних можливих провокацій?
— Поки що ми детально не розбирали гру киян. Ближче до матчу Анатолій Васильович акцентуватиме увагу на ті чи інші моменти, зокрема й на подібні можливі провокації.

— До цієї зустрічі цілком можна було б готуватися в оптимістичному настрої (спочатку перемога у Донецьку над «Металургом», потім перемога у Кубку України над «Арсеналом»), але дещо охолодила такий запал поразка у Львові від аутсайдера. Подібні перепади не позначаться негативно на команді?
— У футболі все трапляється — і виграші, і програші. Головне, що Васильович налаштовує нас, щоб про гру з «Карпатами» ми забули. Каже, що все буде добре (сміється).

— Тим більше, що відразу кілька стрижневих гравців — Мілевський, Гармаш, Гусєв, а також наставник киян Юрій Сьомін — дискваліфіковані. Це, скажімо так, полегшення для лучан?
— Я вважаю, що відсутність цих гравців суттєво додає нам шансів.

— А що може стати запорукою вашого успіху?
— Футбол така непередбачлива штука (зітхає). Бійцівські якості та самовіддача — ось наша запорука. А мета — досягти позитивного результату з таким складним суперником, як «Динамо».

О.Комаровський, «Український футбол», fc.volyn.net