Станіслав ГОНЧАРЕНКО: «Наша збірна знаходиться біля моргу»

З ганебною грою футзальна збірна України таки пробилася на чемпіонат світу. У Харкові наша команда програла Румунії з рахунком 1:4, однак за підсумками двох матчів виборола путівку до Таїланду. Головний тренер львівської «Енергії», заслужений тренер України, Станіслав Гончаренко поділився своїми думками про матчі збірної України з румунами.

- Станіславе Олександровичу, чи зганьбилася, на Вашу думку, сьогодні у Харкові збірна України?
- Бог її помилував, і ми потрапили на чемпіонат світу. Цей шлях, який ми пройшли з двох матчів – підсумок нашого відставання в останні роки. Це справедливий результат того, що твориться у самій збірній. Результати ніколи не бувають випадковими. Будь-який результат – закономірність дій. Як на мене, у Харкові наша збірна разом з керівництвом зганьбилася тим, що вона створила у Румунії. П’ять днів до матчу команда жила в якомусь радісному сні, знаходилася у такому стані, що завдання виходу на чемпіонат світу уже вирішене. Я відповідаю за свої слова, і скажу, що головною складовою такого результату є бездарно проведені чотири дні всередині самої збірної. Це було видно по руху, по настрої, по функціональному стану гравців, а також по відсутності самої підготовки. Усі добре знали, що румуни будуть грати з п’ятим польовим гравцем. Ми виявилися не готовими до цієї тактичної схеми. На матч з румунами збірну знову виставили, а не підготували. Усе було так, як на чемпіонаті Європи.

- Неозброєним оком було помітно, що наші гравці часто не розуміли один одного на майданчику. Чи здивувало Вас те, що гравці з різних команд грали в одних четвірках? Більше того, Рогачова було незвично бачити разом з Павленком, Овсянніковим та Чепорнюком.
- Є системи, за яким грають різні збірні. Якщо детальніше глянемо на європейські чемпіонати та Кубок УЄФА, побачимо, що там проходять поточні заміни. Ми граємо змінними четвірками. Зараз усі будуть говорити про відсутність Валерія Легчанова, мовляв, це вплинуло на гру команди. Незамінних гравців немає. А закидування їх в різні четвірки, як правило, погано впливає на команду. Нічого простішого не було, як виставити четвірку «Енергії» та «Локомотива». Не розумію чому у четвірку харків’ян додали «енергетика» Степана Струка. Чому не зробили повністю четвірку «Локомотива»? Наш тренер, мабуть, не знає, що Рогачов в «Енергії» при жодних умовах не виходив на майданчик в одній четвірці з Павленком, Овсянніковим та Чепорнюком. Тренер збірної в цьому не розуміється. Він багато речей не розуміє і шкода, що нічого не вчиться.

- Що світить нам з такої грою на чемпіонаті світу?
- Зараз будуть говорити, що я лукавлю. Повірте, що в Румунії ми грали не краще, просто був успішний день. Нашу непідготовленість побачили у Харкові. Справа в тому, що за вісімнадцять років у нас усе заросло і збірна приватизувалася. У нас порушилася конструкція. Неможливо ніколи прогресувати, коли немає показника, який зупиняє і вказує на помилки. Як може чоловік бути об’єктивним, якщо він в одній особі інспектор, делегат, голова, президент і тренер усіх збірних? І це уже протягом двадцяти років. Звідки може бути чесність та об’єктивність? Тому ми котимося все нижче і нижче. Ми двадцять років граємо в один і той же футбол, і при одному й тому ж організаторові.

Якщо говорити тільки про збірну, то ми вже знаходимося біля моргу. Не дуже хотілося, щоб наш міні-футбол туди занесли вперед ногами. А до цього усе йде. Хай на мене ображаються, хай мене критикують. У мене в цьому житті недруги є, і це зрозуміло. Це через мою прямоту. Я впевнений, що в нашій країні є хороші люди, які можуть усе почистити і змінити ставлення до такого виду спорту, як міні-футбол.

Треба признати одну закономірну річ. За природою ми сильніші від румунів. Ми талановитіші за них у суті цього матчу. Усі складові у нас вищі, аніж в цієї команди. Та й гравці у клубах у нас сильніші, але треба визнати, що ми йдемо у протилежному напрямку, а румуни, покликавши іспанця керувати збірною, йдуть вперед. Вони це довели матчем у Харкові.

- Тренер збірної Геннадій Лисенчук після гри сказав, що однією з причин поразки була втома гравців «Енергії» після матчу з «ЛТК», який відбувся у вівторок, 3 квітня.
- Коли йдуть звинувачення, то тут присутні подвійні стандарти. Подумайте самі: коли «Енергія» грала з «Меркурієм» у Кубку України, ми ледве винесли ноги з Чернівців. Ми були на грані тієї катастрофи, на грані якої була сьогодні наша збірна. У Чернівцях ми грали 22 березня, а через 5 днів, 27 березня, грали у Румунії перший матч плей-офф. Тоді збірна перемогла і ніхто нічого не говорив. Коли усе добре, то немає причин. А коли невдача, то винна «Енергія».

Ми виходили із пропозицією перенести цей матч на інший термін заради виступу збірної. Ми зверталися в АМФУ та Екстра-лігу. Нам відмовили у переносі. З Румунії до Львова гравці повернулися 28 березня о 22:30. Звісно, потрібен був час на відновлення, тренувальний процес, на переїзд. Коли грали перший матч плей-офф, то відстань від клубних матчів до матчів збірної була також п’ять днів. Згідно Регламенту, «Енергія» не порушила жодним норм. Там чітко написано, що до офіційних матчів відбору на чемпіонат світу чи Європи наші гравці повинні прибути в розташування збірної за чотири доби. Наші збірники у Харкові були 3 квітня ввечері. Як можна нас звинувачувати? У чому винна «Енергія»?

Богдан ПАСТЕРНАК, Вголос