Под микроскопом: Гран-При Малайзии

Якщо вам не сподобалась гонка в Сепангу ви або вболівальник McLaren або її не дивилися і власну думку сформували базуючись на відгуках прихильників команди з Уокінга. А якщо серйозно, то під час таких феєричних змагань варто бодай трохи абстрагуватися від власних симпатій/антипатій і отримувати справжню насолоду від того, що ієрархія команд і швидкості їх машин у таких умовах відходить на другий план. А в променях світла яскравими напівтонами переливаються та виблискують таланти пілотів. Особливо радіти такому Гран Прі треба, пам’ятаючи про те, що на нас ще чекають Бахрейн, Валенсія, Абу-Дабі…

Зараз багато можна прочитати про те, що на формульному небосхилі яскраво засвітилася нова зірка на ім’я Серхіо, але вважаю, що такі гучні фрази є дещо передчасними. Та невже – а хто назвав Переса героєм Альберт-парка? (До речі, наші читачі не погодилися з думкою автора і за підсумками голосування поставили мексиканця тільки після Баттона й Алонсо.) Тут справа в тому, що яскравих спалахів та зірок, які при цьому або швидко згорають, або так і не розкривають весь потенціал, Формула 1 (так само як і довоєнний Чемпіонат Європи) бачила дуже багато. Для цього варто згадати імена Бернда Роземайєра, Діка Сімена, Жиля Вільньова, Еліо Де Анджеліса, Штефана Беллофа, Карла Вендлінгера, Роберта Кубіци… Від учора можна було прочитати на сторінках дуже поважних й авторитетних видань про можливу зміну місця роботи мексиканця, який, нагадаю, досі є членом молодіжної програми підготовки Ferrari. Насправді поспішати Серхіо не варто і він сам це розуміє та навіть публічно говорить про те, що до кінця сезону з Хінвіля ні ногою, але інколи в житті люди отримують пропозиції від яких відмовитися неможливо. Хоча самому Пересу варто довести цей чемпіонат в Sauber до кінця й показати себе на марафонській відстані довжиною в 20 етапів. Зрештою всі ми пам’ятаємо, що минулого року в Австралії та Малайзії на подіумі були Петров та Хайдфельд. Де вони зараз знаємо також.

Оскільки гонка відбувалася при змінних погодних умовах, то вкрай важливе значення мав вибір правильного часу для зміни шин, що допомогло одним і відкинуло назад інших гонщиків. По-перше, варто відзначити команду HRT, яка чітко зорієнтувалася в ситуації та ще перед стартом поставила обом пілотам дощові шини. Якби злива під час зупинки продовжилась і дирекція гонки змушена була б оголосити про її завершення, то саме іспанська команда, враховуючи силу машини, отримала б найбільше – Картікеян на той момент був 10-м і отримав би перші пів-очка в історії команди. Але в планах Небесної канцелярії така халява для Нарайна й команди передбачена не була.

Друге місце Серхіо Переса стало наслідком не тільки фантастичного пілотажу гонщика, але й правильними і ні тактичними рішеннями. По-перше, саме мексиканець поїхав в бокси за дощовою гумою вже наприкінці першого кола, що дозволило йому перед зупинкою гонки вийти на третє місце й опинитися за парою лідерів з McLaren – це було дуже вдале рішення. По-друге, він колом пізніше за Фернандо поїхав міняти свої шини на проміжні, що дозволило саме Алонсо опинитися попереду. Головною ж тактичною помилкою команди було рішення затриматися ще на одне коло перед тим як взути болід у сліки. Саме тоді відстань до іспанця складала вже менше секунди, а після лише одного зайвого кола на «інтермідіаті» вона виросла до семи. Подальша гонитва за перемогою була відчайдушно красивою і тільки широка зона безпеки в 14-му повороті траси не дозволила Серхіо повторити долю Мальдонадо, який тиждень тому так само в боротьбі з Алонсо свою машину до фінішу так і не довіз.

В аспекті тактики Ferrari спрацювала більш ніж добре – і перший піт-стоп на 4-му колі, і другий на 14-му, і останній на 40-му відбулися раніше за головних конкурентів, що дозволило спочатку відіграти чимало позицій, а потім, коли привид ганьби від поразки Sauber’у шугав над трасою, виграти найголовніше – час.

Тактика допомогла і Жану-Еріку Верню опинитися на фінішному восьмому місці – француз був єдиним гонщиком, який до появи машини безпеки і зупинки гонки так і не поміняв проміжні шини на дощові. Як Вернь при цьому тримав машину на трасі питання риторичне, але ризик молодого пілота виявився виправданим.

Кілька слів уваги заслуговують і гонщики McLaren, які провели незвичну для самих себе гонку. Зазвичай стриманий і розсудливий Баттон зламав переднє крило об машину Картікеяна і зіпсував собі гонку в якій вибратися з трясовини другого десятка так і не зумів. Льюіс Хемілтон, чиє ім’я минулого року було синонімом слова «колізія» навпаки все робив спокійно й обережно немов досвідчений марафонець, який тримає в голові той факт, що чемпіоном після двох гонок не стають, а очки по осені рахують. Звісно британцеві не пощастило під час другого піт-стопа, коли він змушений був чекати доки по фаст-лейн проїде Масса (ось саме цю єдину дію, яка хоч і стала збігом обставин, але допомогла Алонсо вийти в лідери гонки можна поставити бразильцю в плюс, який все-одно потоне на тлі суцільної безнадії) і втратив дорогоцінні секунди, пропустивши вперед Фернандо, Серхіо та Дженсона.

Оскільки героїв минулої гонки у нас об’єктивно двоє, а зробити вибір між ними дуже важко, все ж спробую. Те, що F2012 за тиждень не перетворилася з гарбуза в чарівну карету розуміють усі. Феліпе Масса на такій самій техніці відстав на 97,319 сек., командний місток тактично переграв і Sauber, і McLaren, але будь-яку тактику наскільки б геніальною чи то просто правильною вона б не була ще треба реалізувати. Фернандо це зумів зробити на відмінно, а Серхіо хоч і виправив помилку команди з запізнілим піт-стопом, все ж таки не дотерпів і помилився. До речі, багато з’явилося після гонки теорій про те, що Пересу команда дала завуальовану вказівку не обганяти Алонсо, не боротися з іспанцем за перемогу, а просто довести машину на подіум. Але річ в тому, що якби це було так, то наздоганяти червоний болід не було жодного сенсу і можна було б спокійно котити в режимі доїзду, та пілот Sauber їхав у зовсім іншому темпі – він хотів перемогти, хоч і не зміг. Саме тому в пропорції 51/49 перемагає Фернандо.

Що ж до невдах етапу, то тут також не все так однозначно. Про Массу я писав тиждень тому і ситуація тільки погіршилася (напарник хоч і несподівано, але виграв і навіть очолив загальний залік), а про єдиний позитив від присутності Феліпе на трасі згадувалося вище.

Сьогодні мова піде про Ніко Росберга. Німець, відверто кажучи, провалює друге Гран Прі поспіль. Він двічі помилявся на вирішальному колі в кваліфікаціях. Він так і нічого не може вдіяти з апетитом свого шасі, яке безбожно поїдає гуму. І все було б не настільки погано, якби не той факт, що Міхаель Шумахер з такими самими проблемами плюс розворотом після удару від Грожана на першому колі зумів привезти команді перше очко. Семиразовий чемпіон справляється з тиском та гумою значно краще – Ніко знадобилося 4 піт-стопи в гонці, а Міхаелю три (як і більшості пілотів). Так, у Mercedes дуже серйозні проблеми з гумою в гоночних умовах, але Росберг їх здолати поки що не може і виглядає набагато гірше ніж його 43-річний напарник.

Малайзійське Гран Прі подарувало не тільки фантастично цікаву гонку, але й не менш унікальні інтерв’ю дійових осіб та переговори між боксами і пілотом. Тому пропоную маленький хіт-парад найцікавішого, що можна було почути:

3-тє місце посів блискучий радіоефір команди Red Bull, яка ніяк не могла визначитися на передостанньому-останньому колах з тим що варто робити Феттелю – сходити чи ні. Якби Себастіан офіційно зійшов би, то команда без жодних санкцій могла б на наступному етапі замінити коробку передач на машині німця. Саме керуючись цією логікою спочатку чемпіону сказали про те, що «ти маєш зійти», буквально через лічені секунди наказ відміняють, але ще через кілька поворотів повторюють: «сходь». Найбільший сміх у цій ситуації викликає той факт, що радіо у Себастіана не працювало і він навіть не здогадувався про той фарс в ефірі, який чув увесь світ.

2-ге місце дістається Ромену Грожану, який став єдиною жертвою дощу на початку гонки, завершивши її в гравії на четвертому колі. Та не це було найкумеднішим. Розказуючи про свій виступ швейцаро-француз сказав наступне: «На жаль, Міхаель Шумахер врізався у мене в четвертому повороті, і мене закрутило». Дуже шкода що Грожан не розказав журналістам як семиразовий чемпіон міг врізатися в Lotus знаходячись на пів-корпуса попереду та ще й на зовнішньому радіусі повороту. У Ромена або гарна фантазія, або погано з зором, логікою (і, можливо, совістю :)

 Відео зіткнення Грожана з Шумахером.

1-ше місце за беззаперечної переваги отримує випадковий тріумфатор Малайзії Стефано Доменікалі. Ось його слова про болід: «Не можу сказати, гарний він чи поганий, але нам зараз слід з’ясувати, які саме фактори дозволили йому виглядати так добре в цих умовах» – якщо керівник команди не знає за рахунок чого його машина досягла такого результату, виникає питання чому така людина залишається на своїй посаді, демонструючи повну некомпетентність.

Наступна зупинка формульного каравану відбудеться через довгих 2,5 тижні в Шанхаї, там і побачимо хто і як попрацював над помилками. І на завершення хочеться побажати усім нам побачити ще не одну драматичну та цікаву гонку, але вже з трансляцією на вітчизняному ТБ.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua