Станіслав ГОНЧАРЕНКО: «Ми осоромилися в Чернівцях»

Головний тренер «Енергії» Станіслав Гончаренко клубній прес-службі розповів про кубковий матч із чернівецьким «Меркурієм»:

- Дуже складно коментувати те, що сталося в Чернівцях. Тим паче, робити це ґрунтовно. Такі матчі дають відповідь на питання стосовно наявності почуття відповідальності та сорому. І чи воно присутнє систематично. Відчуття спортивного сорому та свого рівня повинно бути постійно. Ця величина є систематичною, а не періодичною. В сьогоднішній ситуації, відчуття спортивної добросовісності явно не було.

Вдвічі прикро те, що після двох попередніх ігор «Енергії» я похвалив команду за професійне ставлення до роботи. Мабуть, не існує і не є прийнятим у нас метод проміжної похвали. Мабуть, ментальність у нас така, що після досягнень ми провалюємо наступні матчі. На щастя, наш провал не є фундаментальним, але сорому в Чернівцях ми набралися.

Мені давно, навіть недруги, говорили про те, що я щасливець. Давно розумію, що ходжу під Богом. А сьогодні я у цьому остаточно переконався і зрозумів. Ми перебували на межі повної ганьби. Особливо це стосується мене, як тренера. Потрібно визнати, що до цієї гри ми були не готовими. Для повноти виваженості та точності наведу один приклад. У першій грі цих команд, 1/8 фіналу Кубка, наша друга четвірка, сформована із гравців хорошого рівня, завершила свій мікроматч з рахунком 1:1. А сьогодні… Мені не соромно про це говорити, адже я теж є частиною цієї ганьби. Я ж теж десь не допрацював, є таким самим, як і вони. Так ось, сьогодні наша друга четвірка – три збірники Струк, Рогачов і Чепорнюк та володар Кубка УЄФА Макаєв, програла свій мікроматч з рахунком 0:2. І це у грі із командою, яка є лідером у першій лізі. Ніхто не переконає мене у тому, що винною в цьому є відсутність майстерності. Це повна зневага своїх спортивних обов’язків.

Взагалі, зіграли жахливо. Якби ми не налаштовували команду, але це був голос волаючого в пустелі. Перед матчем навів приклад зі своєї біографії. У 2005-му році разом з «Інтеркасом» виграв Кубок України. В наступному сезоні, уже в статусі володаря трофею, ми на першій же стадії турніру, 1/16 фіналу грали в Луганську. Тамтешньому ЛТК «Інтеркас» тоді програв – 3:2. Але які б приклади не наводив, до людей було не можливо достукатися. Звідси і результат. Хоча в нас знайшлися люди, які в потрібний і складний момент при рахунку 6:3 змогли захистити честь і гідність клубу.

www.energia.lviv.ua