Филипп БУДКОВСКИЙ: «Делаю все, что от меня зависит»

22 лютого маріупольський «Іллічівець», другим серед українських прем’єрлігових колективів, завершив «основну програму» підготовки до календарної весни. Кажучи простіше — повернувся зі зборів. «УФ» вийшов на зв'язок із молодим нападником приазовської команди, аби той відкрив нам її окремі «придворні секрети»…

— Пилипе, чим цей підготовчий етап був особливий?
 — Та нічим: збори, як збори: режим дворазових тренувань, третього дня перебування в Туреччині ми вже зіграли перший контрольний поєдинок. Хіба може тренувальний процес бути особливим?

— Ну, не знаю — у футбол на професіональному рівні не грав… Невже нічого не запам’яталося?
 — Можливо, якби це був мій перший досвід у дорослому футболі — проводити зиму на зборах, але в мене ж така була й торік.

— Але 2011-го в «Іллічівця» був інший тренер… Чи нинішній наставник маріупольців Ігор Леонов має власне бачення процесу підготовки?
 — Безумовно, проте в плані тренувань він не привніс чогось нового. Я, до речі, спілкувався з цього приводу з футболістами інших команд, і вони підтвердили мої спостереження: в різних тренерів практично збігається метода проведення навчально-тренувальних зборів. Ми тут мешкали в тому ж готелі, що й торік.

— Відтак підозрюю, що раді поверненню в Україну…
 — Так, уся команда, чесно кажучи, вже втомилася від Туреччини. Справді, тут хороша погода, тепло, сонячно, а ми виїжджали з України, коли тут було «-25». Але все ж удома — завжди краще.

— А чи трапилося в Анталії щось цікаве з командою?
 — Не знаю… Особисто для мене цікаво було дізнатися, що наш 20-річний новачок Торніке Окріашвілі напередодні відльоту до Туреччини одружився.

— Як, до слова, ведеться представникові сонячної Грузії в лавах «Іллічівця»?
 — Та нормально. Хороша людина, хороший півзахисник. Вважаю, це — вдале придбання, й у нього непогані шанси бути основним у нашій команді.

— А як розцінюєте власні шанси на потрапляння до стартової 11-ки?
 — Ага, так я й відповів! Скажу банальну річ: усі питання з цього приводу — до нашого тренера. Я ж роблю все залежне від мене — багато й наполегливо працюю. Проте, звісно, вирішувати — тренеру й тільки йому.

— У випадку, якщо ви будете основним навесні: чи часто ми бачитимемо вас у парі з іншим грузином — Давидом Таргамадзе? На мою думку, то була б хороша пара форвардів.
 — Складно відповісти передусім тому, що впродовж зборів ми разом грали тільки в одному матчі. В усіх інших нашу команду ділили на дві частини, кожна з яких діяла один тайм, і ми з Давидом майже не «перетиналися». Втім, питання нашої взаємодії по-справжньому вирішиться лише в ході ігор чемпіонату.

По материалам «украинского футбола»

Пресс-центр ФК «Ильичевец»