Михаил КОПОЛОВЕЦ: «Я не хотел никуда уходить»

29–го січня півзахиснику «Карпат» Михайлові Кополовцю виповнилося 28 років. За традицією ввечері, після важкого робочого дня, команда привітала іменинника, подарувавши йому торт, який, щоправда, сама і з’їла. Вже після усіх побажань від команди Михайла привітали і ми.

– Михайло, від імені інформаційного центру ФК «Карпати» вітаю тебе з Днем народження. Багато взагалі сьогодні привітань було?
– Дуже багато. Приємно, що чимало людей написали мені есемески, на офіційному сайті «Карпат» читав, що мене вболівальники вітають. Мені дуже приємно! Хочу за це подякувати всім вболівальникам, футболістам, тренерському штабу, лікарям і друзям. Після таких моментів з більшим натхненням хочеться грати у футбол.

– Торт, який тобі подарувала команда, смачний?
– Надзвичайно смачний! Кілька шматочків заберу в номер з собою. Правда, Іван Мілошевіч, з яким я живу в кімнаті, каже, щоб я не брав. Він розуміє, що в номері буде така спокуса, а йому солодкого не можна – це ризик набрати зайвої ваги.

– У вільний від тренування час ти зазвичай говориш по телефону...
– Так, у мене дуже багато друзів. Коли приходжу з тренування, дивлюся в телефон, а там купа пропущених дзвінків, повідомлення з побажаннями. Дуже приємно, що стільки уваги, що не забувають. Я вже навіть встиг звикнути відзначати свій день народження в Туреччині. Вже багато років я цей день проводжу з командою на зборах. Але приїду додому, зберу в тісному колі батьків, друзів і трошки посвяткуємо.

– А коли востаннє ти святкував свій день народження не на зборах, а вдома, з родиною?
– Мабуть, років шість або сім тому. Тоді ми на збори їхали тридцятого січня. Тому мені вдалося відсвяткувати вдома з друзями та з рідними. А вже наступного дня ми полетіли в Туреччину. Тоді пощастило. Але це один раз так випало. В принципі, останні мої дні народження не відрізняються одне від одного. Але попри це кожен рік свята якісь особливі. Хлопці приходять зранку в кімнату і там першими мене вітають. Це вже як родина. Стільки років я в команді, тому можу сказати, що для мене це одна велика карпатівська родина...

– ...з якою ти розлучатися не хочеш. Перед від’їздом на збори ти підписав з «Карпатами» нову угоду.
– Я не хотів нікуди йти. Тому вирішив в цій історії поставити крапку. Правда, було кілька пропозицій, але мене у Львові все влаштовує, тому я вирішив тут залишитися. Хочеться тільки, щоб я разом з командою показував ті результати, яких від нас чекають вболівальники та керівництво. Будемо працювати, щоб виправдати їхні сподівання. У Львові такі фанати, що їх ні з ким не порівняєш. Підходять, беруть номер телефону, щоб в майбутньому привітати з перемогами або підтримати після поразок. Після такого і справді хочеться все зробити на полі, щоб подарувати цим людям гарний настрій і гарний футбол.

Інформаційний центр ФК «Карпати»