Віталій БРУНЬКО: «Екстра-ліга прогресуватиме»

Цей гравець є справжньою легендою українською міні-футболу. За свою кар’єру йому довелося не раз одягати футболку збірної України та багатьох відомих клубів нашої держави (львівська «Енергія» та «Тайм», донецький «Шахтар»), а його удари та філігранна техніка не раз засмучували воротарів суперників. Зараз Віталій Брунько грає в одній із київських команд у Бізнес-лізі. Напередодні чемпіонату Європи у Хорватії кореспондент «СПОРТИВКИ» спілкувався з екс-гравцем збірної.

Рівень Екстра-ліги зростає

- Зараз за чемпіонатом української Екстра-ліги стежите?
- Звичайно, що коли випадає можливість то обов’язково стежу за українським чемпіонатом через інтернет. Щоправда, зараз у Києві немає команди, яка б виступала в Екстра-лізі, тому на живо подивитися матчі не виходить. А те, що пишуть в інтернеті, а також відеозвіти та онлайни дивлюся.

- Що скажете про теперішній рівень команд, порівнюючи їх з тим часом, коли ви виступали у вищій лізі. Він зріс, чи, навпаки понизився?
- Рівень української Екстра-ліги залишається доволі таки високим. Дуже шкода, що замало команд. Однак вважаю, що це питання часу. Ця ліга буде розвиватися, прогресувати і команд у ній буде все більше і більше.

Для вболівальника легіонер – це добре

- У своїй кар’єрі гравця вам довелося виступати у багатьох командах. А яку з них вважаєте для себе рідною?
- Справді, я пограв у багатьох командах: донецькому «Шахтарі», київській «Корпії», чернігівській та львівській «Енергії», львівському «Таймі» та київському «Метрополітені»… Стосовно рідної для мене команди… Дуже довго я грав за київську «Корпію». Це була одна з моїх перших команд, в якій я проявив себе як молодий гравець. Саме з цієї команди мені вдалося вперше потрапити у збірну України. А от найбільших своїх досягнень я здобув у львівській «Енергії».

- А як вам теперішня «Енергія»? Що скажете про цю команду на нинішньому етапі?
- «Енергія» на теперішній момент – це найсильніша команда в Україні. На мій погляд, ні івано-франківський «Ураган», ні харківський «Локомотив» у цьому сезоні не зможуть скласти їм конкуренцію у боротьбі за перше місце. Цього року «Енергія» зобов’язана виграти золоті медалі.

- До речі, ви згадали «Ураган», в якому чимало бразильців. На ваш погляд, бразильці у нашому чемпіонаті і, взагалі, легіонери – це плюс чи мінус?
- Запрошувати чи не запрошувати легіонерів у команду – це повинен вирішувати президент та тренери клубів. Якщо вони не бачать в українських футзалістах хороших гравців, то нехай запрошують. А якщо українські гравці гратимуть на доволі високому рівні та демонструватимуть своєю грою добротний футбол, тоді й не буде сенсу запрошувати легіонерів. Хоча, вважаю, якщо вже легіонери є в команді, то повинні бути на голову сильніші від українських гравців. А запрошувати гравців з інших країн, якщо вони за класом майстерності такі ж, як і українські - не бачу сенсу. Як для вболівальника вважаю, що іноземці у нашому чемпіонаті – це непогано, а як для людини, яка грала в футбол і для тих українських гравців, які зараз виступають у чемпіонаті, мабуть, це й не дуже добре.

Часто телефоную Паршикову

- Зараз від великого спорту ви відійшли? Чи все-таки, коли є вільний час ганяєте м’яча?
- Вільний від роботи час я граю в футбол з товаришами. Тим паче, що у Києві дуже багато турнірів проводиться. У нас в Києві є такий турнір, як Бізнес-ліга, в якому я також беру участь у складі однієї з команд. Окрім футзалу, граю ще у великий футбол, щоправда, це на такому рівні, як кажуть для себе, для здоров’я.

- У Києві є Бізнес-ліга, в ній справді виступає чимало команд, а от у Екстра-лізі столиця не представлена жодною командою. Чому?
- Це питання не до мене. Можливо, у Києві просто немає зацікавлених людей, які б вкладали у це гроші. Може, ці люди не бачать перспективи в розвитку міні-футболу. Наприклад, у Бізнес-лізі у Києві бере участь 94 команди. Я не думаю, що хоча б декілька президентів клубів чи група людей не змогли створити команду, яка б виступала в чемпіонаті української Екстра-ліги. Відповідно, це не надто їм цікаво. А пов’язано це з тим, що міні-футбол недостатньо зараз популяризується у порівнянні з іншими видами спорту. Зараз у Бізнес-лізі грає дуже багато молодих гравців, які нещодавно виступали у вищій та першій лігах чемпіонату України. Та і цьому є своє пояснення. Мабуть, вони йдуть виступати за команди Бізнес-ліги, а не Екстра-ліги, через те, що в останній дуже мало команд.

- Віталію, спробувати себе у якості тренера не пробували?
- До тренерської роботи повинно бути покликання. Це дуже відповідальна робота, яка не кожній людині до снаги. У собі я не бачу таких здібностей, щоб когось тренувати. Для цього потрібно бути фахівцем, а мучити себе і людей, вважаю неправильним.

- З ким із колишніх партнерів по командах підтримуєте дружні відносини?
- Спілкуюся з багатьма гравцями, з якими свого часу виступав, які теж вже закінчили свої виступи у футболі або ж досі ще грають. Наприклад, постійно телефоную Андрію Паршикову, а також таким футзалістам, як Шайтанов, Шуст, Власенко, Листопад. Ми дуже часто бачимося, адже вони також грають за команди Бізнес-ліги.

Займався разом із Шевченком

- Віталію, поговорімо про великий футбол, з якого розпочався шлях у міні-футбол. Ви, як вихованець школи київського «Динамо», що скажете про цю команду останніх років?
- Я не фахівець, тому казатиму як вболівальник. Проблемою «Динамо» останніх років є відсутність постійного складу, кістяка команди. Ви ж бачите, що на одну гру виходять одні гравці, а згодом – інші. Також проблемою «Динамо» є відсутність центрфорварда, який би в потрібний момент міг вирішувати гольовий епізод та забивати м’ячі для того, щоб команда перемагала. Також у киян вже надто слабка, як на мій погляд, лінія півзахисту.

- У чемпіонаті боротьба за золото й надалі точитиметься між «Динамо» та «Шахтарем»?
- У найближчі три-чотири роки, крім «Динамо» та «Шахтаря» ніхто не зможе стати чемпіоном України.

- А як ви потрапили у великий спорт?
- У мене в сім’ї не було спортсменів, та це не заважало мені ще з дитячих років цікавитися спортом загалом та футболом зокрема. Я записався до дитячої школи «Динамо». У ній займався під керівництвом такого відомого дитячого тренера, як Олександр Шпакова, разом із майбутніми зірковими гравцями: Андрієм Шевченком, Ігорем Костюком, В’ячеславом Кернозенком.

- Попереду Євро-2012, які шанси збірної України на домашньому єврофорумі?
- Буду вболівати за збірну України та бажаю нашим хлопцям гарно виступити. Щоправда, у нас дуже важка група і вийти з неї буде надто важко.

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК, газета СПОРТИВКА