Олег ПРОТАСОВ: "Після кроку вперед головне не зробити двох кроків назад"

Особливо невдало дніпряни діяли восени. Достатньо сказати, що був навіть період, коли команда перебувала на межі вильоту з елітного дивізіону. Провалив "Дніпро" і груповий турнір Кубка UEFA. Тому нікого не здивувало, що взимку керівництво клубу вирішило вдруге в сезоні змінити головного тренера. Замість "в. о." Вадима Тищенка, який у жовтні минулого року на посаді керманича "Дніпра" змінив Євгена Кучеревського, дніпропетровську команду очолив Олег Протасов. Після перемог Протасова-футболіста та Протасова-тренера за кордоном повернення одного з найяскравіших форвардів не лише "Дніпра", а й загалом усього радянського футболу додому очікували не лише з неабиякою цікавістю, а й з великими сподіваннями. Вболівальники дніпрян, яких, до речі, є чимало не лише на Дніпропетровщині, вірили, що молодому, проте фаховому спеціалістові вдасться вивести свій колишній клуб на якісно новий рівень гри. І хоча результати "Дніпра" в другій половині сезону 2005/2006 року не були якимись надзвичайними та стабільними, не можна не помітити в діях команди на полі змін на краще. Хочеться вірити, що в новому сезоні, підготовку до якого "Дніпро" розпочав першим серед українських команд, Олег Протасов разом зі своїми підопічними зуміє скласти серйозну конкуренцію не лише в боротьбі за "бронзу", а й спробує втрутитися в розподіл путівок до Ліги чемпіонів.

- Як Ви вважаєте, чи до снаги "Дніпру" в новому сезоні скласти конкуренцію київському "Динамо" та донецькому "Шахтарю" в боротьбі за путівку до Ліги чемпіонів?

- На це питання не так легко відповісти однозначно. Звісно, що мені, як і всім прихильникам команди, хочеться, аби "Дніпро" виступав у турнірах найвищого рівня. Та й хто з тренерів не хотів би вивести свою команду на рівень Ліги чемпіонів. Проте в цьому питанні дуже багато залежатиме від кадрової політики керівництва клубу. Напевно, не відкрию нічого нового, якщо скажу, що для вирішення серйозних завдань нам потрібні нові висококваліфіковані футболісти. Також необхідно вдосконалювати інфраструктуру клубу. Але ми не маємо наміру нікуди поспішати, все необхідно робити поступово і ґрунтовно, щоб потім нічого не переробляти і не жалкувати про даремно витрачені час, кошти і нерви. Підйом повинен бути плавним, після кроку вперед головне не зробити двох кроків назад.

- Чи можете Ви вже нині повідомити принаймні про якісь кадрові зміни у складі "Дніпра"?

- Наразі жодних кадрових змін у команді немає, але вони обов'язково будуть. А нині разом з усіма тренуються навіть ті, кого клуб готовий відпустити в інші команди - це Мелащенко, Андрієнко, Мотуз, Рикун і Михайленко. В останнього, до речі, контракт із "Дніпром" закінчується 30 червня цього року. Також відкритим залишається і питання стосовно продовження оренди київського динамівця Георгія Пєєва. Що ж до ймовірних новобранців "Дніпра", то тут повідомлю лише, що їх поява можлива вже найближчими днями. Проте прізвищ, зрозуміло, не називатиму. Можу лише додати, що шукаємо форварда та крайніх півзахисників. Проте ми не відмовимося і від виконавців належного рівня й на інші позиції.

А підготовку до нового сезону, в якому на нас, окрім національного чемпіонату та Кубка України, очікують ще й поєдинки Кубка Інтертото, через який ми спробуємо пробитися в Кубок UEFA, команда в повному складі, звісно, за винятком гравців національної збірної України, розпочала 1 червня на своїй базі в Придніпровську. Перші десять днів будемо лише тренуватися і лише потім розпочнемо проводити контрольні матчі.

- Як відомо, "Дніпро" на відміну від тих самих "Динамо" та "Шахтаря", в селекційній роботі завжди орієнтувався на виконавців з українським паспортом. Як Ви вважаєте, чи потрібно керівництву клубу змінити акценти в кадровій політиці?

- На сьогодні "Дніпро" не має належної інфраструктури, щоб запрошувати справді сильних футболістів з-за кордону. А брати будь-кого немає сенсу. Адже гравців середнього рівня вистачає й серед своїх хлопців. То, мабуть, краще витрачати кошти на підготовку української молоді, аніж давати можливість підзаробити сіреньким леґіонерам. Проте я переконаний, що закордонні футболісти "Дніпру" потрібні. Але ще раз наголошую: вони мають бути значно сильнішими за наших.

- У "Дніпро" Ви повернулися після тривалої відсутності. Яке враження на Вас справило те, що Ви побачили?

- Якщо хтось очікує, що я буду плакатися, як усе погано, то він глибоко помиляється. Я добре знав, куди їду, і абсолютно чітко усвідомлював, що "Дніпро" перебуває не в найкращому стані. Адже, напевно, якби все було гаразд, то мене б ніхто не запрошував на роботу. Але, по-перше, я повернувся додому. А по-друге, розумів, що на мене чекає важка та кропітка праця зі створення команди. Проте саме така робота мені до вподоби. Миттєвих феєричних результатів я нікому не обіцяв. Адже потрібно було вивчити ситуацію, познайомитися з колективом, самому визначити, хто і на що здатен. Саме тому взимку не було жодних кадрових змін у команді - ми залишили всіх, надавши кожному шанс проявити себе.

- Чи важко було Вам знайти спільну мову з новими підопічними?

- На мою думку, ми з гравцями звикали один до одного. Адже незважаючи на те, що я повернувся в рідне місто та в рідну команду, далеко не все було так просто і насамперед у психологічному сенсі. Необхідно було взяти до уваги й те, що гравцям також потрібен був час на адаптацію до нового тренерського штабу команди. А спільну мову з футболістами знайти було неважко. Практично всі виявилися хорошими хлопцями і адекватно сприймають мої поради та установки.

Напевно, на моїх стосунках із гравцями позначається й той факт, що ще недавно я сам був футболістом, а тому чудово знаю, чим живуть хлопці, що їх турбує насамперед. Тому я намагаюся особливо не обмежувати своїх підопічних, прагну дати їм відносну свободу. Одно слово, я їм не нянька, але й вони повинні зробити крок назустріч - зобов'язані бути в постійній готовності та ігровому тонусі. А зайва індивідуальна розмова чи жарт завжди підуть лише на користь.

- Наскільки важливою для "Дніпра" була перемога над "Динамо" в Києві?

- Зрозуміло, що вигравати в лідера чемпіонату та ще й на його полі завжди приємно. Проте не більше. Незважаючи на перемогу, ейфорії у мене немає і я усвідомлюю, що об'єктивно рівень "Динамо" вищий, ніж у "Дніпра". Так, команда й раніше брала гору над лідерами, але це сприймали як виняток із правила. Тому хочу сказати, що перемога в Києві і тренерові, і футболістам "Дніпра" додала впевненості у власних силах. Хлопці одержали нагоду ще раз пересвідчитися, що можуть не лише на рівних грати з фаворитами, а й обігравати їх.

- Чи не жалкуєте, що навесні не довелося Вашій команді зіграти й проти "Шахтаря"? Адже для того, аби перевірити свою конкурентноздатність, необхідно зійтися в очній дуелі з фаворитами.

- Ми грали з тими, з ким мали зустрітися за календарем. "Шахтаря" серед наших суперників не було, тому не бачу сенсу говорити про те, чи я не жалкую, що не довелося зіграти з донеччанами. Проте хочу зауважити, що на матчі проти "Динамо" чи "Шахтаря" команду налаштовувати особливо й не треба: хлопці й так розуміють, що й до чого. Значно важче налаштувати гравців на поєдинки зі слабшим суперником.

- Що Ви можете сказати про виступ у минулому сезоні Вашої попередньої команди - бухарестської "Стяуа", яка дійшла до півфіналу Кубка UEFA?

- Дуже радий за хлопців. Приємно усвідомлювати, що в цьому успіху є й частка моєї праці. Буду відвертим: мені було комфортно працювати в "Стяуа". В команді зібралися кваліфіковані футболісти, та й мікроклімат у колективі був хороший. Однак сьогодні я вже живу новими реаліями, проблемами нової команди. Мені цікаво вирішувати завдання, що стоять перед "Дніпром". А сторінку життя за назвою "Стяуа" я вже перегорнув.

- Чого Ви очікуєте від виступу збірної України на чемпіонаті світу в Німеччині?

- Думаю, що в нас хороші шанси щонайменше вийти з групи, а далі буде видно. Втім, незважаючи на проблеми з тренувальним процесом у "Дніпрі" через відсутність гравців збірної, хочу, аби наші хлопці якомога довше затрималися в Німеччині.

Розмовляв Іван ДУПНАК, Газета Поступ