Денис ОВСЯННІКОВ: «Знову напоролися на ті ж самі граблі»

- Два хет-трики у матчі з луганською «ЛТК» на пару з Павленком – і перша четвірка «Енергії» досягає максимуму у плані результативності.  Такий розвиток подій не дозволить іншій четвірці розслаблятися надалі?
- Враховуючи те, що останні три голи ми провели у порожні ворота, а третій з 10-ти метрового, то не такі вже і дуже вагомі ці моменти.

- Тим не менш, «Енергія» двічі відігравалася по ходу матчу.  Чому так неочікувано розпочався перший тайм?
- Чесно кажучи, ми добре готувалися, знали, яку гру проводить команда «ЛТК». Вони зіграли у жорсткий пресинг, і перші хвилини ми не змогли справитися. Розпочали матч ми дуже жахливо.

- Не могли просто недооцінити?
- Та ніби і очікували агресивної гри зі сторони луганчан, але все одно напоролися на ті ж граблі, що і інші команди.  Недаремно значить вони заслужили перемогу і над «Єнакієвцем» - без шансів для останніх, - і над «Ураганом».  Команда «ЛТК» молода, і при чому із хорошими швидкостями.  Добре, що нам вдалося перелаштуватися, і не піддатися тиску після цих двох голів; викарабкатися із цієї ситуації, і мало того, на їхній тактиці зробити собі результат.

- Так, власне, ми вже підійшли до моменту з дабл-пенальті. Причому  це вже не перший, коли він стає ключовим моментом у матчах «Енергії».  Чому ж суперники часто допускають стільки помилок? Випадковість чи закономірність?
- Не випадковість, це точно. Навіть у матчах з «ЛТК» - це третя гра поспіль, що ми пробиваємо 10-ти метровий. Коли команда грає в пресинг - то дуже багато шансів,  що вони можуть сфолити. Йдуть на наших гравців, ти прибираєш трохи в сторону від нього, і тут же фол, бо він не встигає за твоїми діями. Або ж другий варіант розвитку подій - йому таки вдається відібрати м'яч. Але це вже залежить від  майстерності конкретного виконавця.

- Чи не зарано випустив Роман Ковальчик п'ятого польового? Як бачимо, у підсумку, цим ж луганчани і створили собі ще більші проблеми.
- Команді потрібно було забивати двічі, щоб змінити хід поєдинку. Може варто було трішки пізніше вдаватися до заміни воротаря, і не рватися одразу вперед забивати голи.  Не розіграли добре, і отримали у свої ворота.

- Хиткий рахунок тримався до останніх хвилин. Чи не промайнуло в думках, що сценарій матчу ще змінитися у іншу сторону?
- Звісно, що все могло розвернутися. Але мелькнула лише думка, що у останніх матчах у нас завжди тримається мінімальна перевага. І завжди складно грати у такій ситуації.  Але напруження йде не фізичне, а більше психологічне. І вже після чергової помилки суперників, коли рахунок став 4-2, у нас вселилася впевненість.

- Чи є пошкодження наприкінці матчу з «ЛТК» причиною твого вибуття зі складу збірної? Наскільки серйозна травма?
- Так, фактично це і є головна причина. Якби були офіційні матчі, то я, можливо, зміг б зіграти.

- Тобто до Баку десь і не було бажання відправитися з збірною???
- Та ні. За збірну грати - завжди є бажання. Не хотілося просто форсувати події. Та й ще стара минулорічна травма, щоб не далася в знаки, яку я отримав одразу після ігор в  Азербайджані, я й так грав на обезболюючих уколах, і лікувався постійно. І ніби вже була перейшла, але на останніх секундах матчу я знову собі зрушив.  І, порадившись із лікарем та керівництвом - з Геннадієм Лисенчуком, зокрема, - разом прийняли рішення, що зараз  краще поберегтися, долікуватися, щоб потім, на чемпіонаті Європи, звісно, якщо мене візьмуть, - більше там зміг користі принести і допомогти національній збірній, ніж зараз на цьому турнірі, який є менш важливим.

- У Харкові в наступному матчі будеш брати участь.
- Надіюся, що так. Почуваюся все краще і краще. Йду на поправку. Якщо треба буде - зіграю. Якщо ж, знову-таки, включать мене до складу тренери. (Сміється, - авт.)

Андрій СТАДНИК, Sport.ua